Дописи автора: Лілія Гуцол

Відбулися “Подружні зустрічі” для родин священиків Одеського екзархату

«Перед тим як двоє стають одним тілом,

вони стають однією душею.»

«Подружні зустрічі» — це один з напрямів душпастирської роботи Вселенської Церкви з родинами. Головною метою Міжнародного реколекційного руху «Подружні зустрічі» є піклування про єдність і тривалість подружжя згідно з вченням Церкви, через пошук шляхів, якими можна цього досягти.

«Подружні зустрічі» мають за мету поглиблення і поліпшення взаєморозуміння між чоловіком і дружиною, а також допомагають зрозуміти релігійну суть їхнього подружнього життя. Діяльність спільноти «Подружні зустрічі» сприяє досягненню повноти християнського життя і досконалої любові, здійсненню покликання кожної людини до святості через Тайну Подружжя.

12 – 14 червня 2017 року, стараннями правлячого Екзарха Михаїла (Бубнія), у м. Коблево Миколаївської області на базі готельно-відпочинкового комплексу «Лагуна» відбулися реколекції для священиків Одеського екзархату та їхніх дружин. Умовою участі в реколекціях, була обов’язкова присутність чоловіка і дружина – разом.

Розпочалися духовні зустрічі привітальним словом владики Михаїла, й продовжились молитвою Вечірні, а відтак до слова було запрошено реколектантів,  а це: п. Зеник і п. Віра Кузимків (м. Львів), п. Богдан та п. Ольга Чайківські (м. Тернопіль), п. Олег і п. Світлана Карпові (м. Івано-Франківськ), о. Ігор Гарась та с. Йосафата Кудла, СНДМ. Читати далі

Про любов зі святого письма

«Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає!…»

(Перше послання Павла до коринтян, 13:4-8)

Всі ми родом із дитинства

Пропонуємо трішки ностальгійного і позитивного посту. Кожен може і  згадати в чомусь і себе. що і ми робили в дитинстві. А ну, чи знайдете?
1. А пам’ятаєте, в дитинстві коли ми у дворі грали в магазин, листочки були грошима?
2. А як в дитинстві мама рукавички кріпила до кутки резинкою?
3. А халабуди в кімнатах зі стільців і ковдр?
4. А хто в дитинстві одягав бублик на палець, а потім гриз його прямо з пальця?
5. І коли голову мили, на мильному волоссі різні зачіски і фігурки робили?
6. Хто-небудь вірив у дитинстві, що іграшки вночі оживають?
7. А ви теж у дитинстві, коли через вас переступали, боялися, що не виростите і просили переступити назад?
8. А пам’ятаєте, мама, застібаючи курточку на вас, завжди прищемлювала підборіддя боляче-боляче?
9. І коли брали з собою спати одну іграшку, думали, що інші ображаються, і тоді брали всіх?
10. А ви теж у дитинстві кричали людям з балкона, а потім різко сідали вниз, щоб вас не помітили?
11. Пам’ятаєте, як в дитинстві нам казали: “винеси попити”, а ми відповідали: “якщо я зайду, то мене більше не випустять”?
12. А ви теж у дитинстві точилкою точили не тільки олівці, але і ручки, фломастери?
А Ви, поки читали  посміхалися, впізнаючи тут десь і себе?