Бонуси для всієї родини: Як організувати спільну діяльність з дитиною

Поради педагога і мами чотирьох дітей Юлії Демиденко

У багатьох батьків від думки про те, що малюк буде їм допомагати, наприклад, у приготуванні їжі, прибиранні або в поході за покупками, волосся дибки. Але, виявляється, спільні заняття таять в собі бонуси для всієї родини. Про це розповідає Юлія Демиденко, педагог, автор clever-концепції у навчанні, генеральний директор дитячого садка «Clever Kids» і мама 4 дітей.

Часто батьки кажуть: «Нами не займалися, але ми ж якось виросли». Слухаєш таку історію життя і розумієш, що дитина постійно була з батьками і в побуті, і з ними на роботі, і з їх друзями. Справ було багато спільних та «дорослих».

Друга поширена історія, коли діти були самі по собі. Їх виховувала або вулиця, або чужі люди, обставини… гартувався Характер. Але стосунки з батьками не згадуються теплими, сімейними і, відповідно, не дають ресурсу у дорослому житті.

Зараз діти або на заняттях, або з нянею, у школі, садочку, студіях, потім мультики, ігри… Про те, як пройшов день дитини, батьки дізнаються з переказів. Але це не замінює час, проведений разом з нею.

Що таке спільна діяльність

Для мене спільна діяльність – це не просто заняття з малюком тоді, коли мама або тато раптом вирішили, що треба, а дуже делікатна форма виховання, спілкування, що дозволяє кожному розкриватися, виражати себе. Це час, проведений разом. Від його якості залежать атмосфера в сім’ї. Роблячи щось разом, ви дізнаєтеся про своїх дітей більше і з різних сторін. Це про прийняття і повагу, вміння терпляче пояснювати і 100 разів показувати. Це фундамент стосунків у сім’ї і модель поведінки в життєвих ситуаціях і ставлення до них.

Спільна діяльність приносить радість. Труднощі можуть виникати, ми їх вчимося спокійно вирішувати, домовлятися, чути кожного, поважати, бути гнучкими. Не вийшло покататися на велосипедах через  дощ? Посидимо біля каміна або їдемо у кіно, граємо в настільну гру. Своїм прикладом приймати зміни, не сумувати, шукати рішення, бути позитивним у звичайних життєвих ситуаціях, ви вчите дитину дуже важливим у житті речей, звичайно, якщо хочете бачити її щасливою і успішною. Існуючі школи цього не вчать.

Приділяючи час дитині, іншими справами не займаємося: пошту не перевіряємо, чи по телефону не говоримо… Важливою є залученість батьків. Повний контакт набагато кращий і цінніший для дитини, ніж просто присутність. Діти, не отримуючи повної уваги у спільних заняттях, потім не перемикаються на самостійну діяльність. Вже давно я перестала поєднувати час з дітьми з такими речами. І часу на повноцінне спілкування йде менше.  Адже ідеї для спільної діяльності можна знайти в усьому.

Відпочинок, дозвілля і розваги

Відпочинок «всі по різних кімнатах», безумовно, потрібен теж. Але якщо говорити про «спільне», то краще сходити в парк разом, подорожувати, обговорювати щось. Якщо вихідний вдома – граємо в ігри настільні або активні, дивимося фільм, готуємо улюблені всіма страви. У нас це частіше десерт: пиріг, торт. Кожен, навіть найменший, може брати участь. А якщо зовсім маленький, бути поруч і спостерігати. Не відмовляйте дитині в участі у сімейній справі зі словами: «Він ще маленький». Просто підберіть навантаження за віком.

В рамках спільної діяльності, розподіляються ролі за інтересами. Якщо дитина не хоче возитися з тістом, то прикрашає пиріг в духовку ставить. Незначного вкладу не буває.
Коли разом читаємо, то кожен висловлює потім свою думку. Неправильних думок немає, важливо, щоб думка була і мала право на існування без засудження та виправлення — так формується повага і довіра.

Корисні і потрібні сімейні справи

Домашні обов’язки я називаю «внесок у сім’ю». Наприклад, коли у нас був сад, ми разом доглядали за ним, збирали урожай або листя. Потім дружно їли зібрані фрукти. Поїздка за продуктами – теж спільна діяльність. Дитина завантажує візок або вибирає те, про що домовилися заздалегідь.

У побутових ситуаціях виховуємо особистим прикладом, а не фразами про те, як себе слід вести. Хоча і такі інструкції дитині теж потрібні в деяких випадках. Наприклад, коли йдемо в театр.

Домашні завдання

Уроки не повинні бути постійною спільною діяльністю. Лише іноді і в тих випадках, коли дитина звернувся за допомогою. Якщо ви знаєте, що завдання по силах, не соромтеся сказати: «Я допомагаю тобі тим, що не допомагаю». І поясніть, що роблячи зараз все за дитину, ви прирікаєте її на поганий результат під час тесту в школі, тоді як ви знаєте, що вона може це зробити сама. Запропонуйте зробити самостійну спробу.

Якщо шкільний проект заданий як спільний або просто ви робите щось творче вдома (виріб, листівку комусь на день народження), не робіть все самі! Дайте дитині можливість пробувати, відчувати себе повноцінною, а не недолугою в порівнянні з вами.

Вчіться пишатися роботами своєї дитини, не порівнюючи і не даючи оцінку відразу, а задаючи питання, хвалячи, щиро цікавлячись і тільки в самому кінці побіжно можна сказати, що наступного разу він може звернути увагу на це або додати щось.

Спільна діяльність і «перебування разом» — принципово різні стани. Наприклад, уявіть, підготовку до свята. Можна найняти команду аніматорів, які зроблять свято. Або готувати його всією родиною. Розподілити ролі, кому що подобається робити, хто що може: від планування, підготовки запрошень до самого свята, де не бігаємо і метушимося, а розслабляємося і отримуємо задоволення. Наприклад, на свято масляної, моя дочка Даша готувала з бабусею млинці, син Федя з татом майстрували опудало, а молодша Орися допомагала по господарству. Потім всі разом чудово провели час в саду з гостями, насолоджуючись частуванням та іграми.

Хотілося б побажати, щоб будь-яка спільна діяльність сім’ї радувала, смішила, заряджала всіх, збагачувала і надихала!

Джерело:http://womo.ua/bonusyi-sovmestnoy-deyatelnosti-s-rebenkom-i-kak-ee-organizovat/

Поділитися:Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInShare on VKPin on PinterestEmail this to someonePrint this page