Дописи в категорії: Недільна проповідь

Роби людям те, чого собі бажаєш. Лк. 6, 31-36


Жили колись у давні часи двоє побожних старців. Обидва вірили у правдивого Бога і навчали людей. І хоч навчали ті праведники інших та поміж собою ніяк не могли погодитися. Один з них був непримиримий і говорив так:

– Як хто чимось прогрішиться, то треба його відразу строго покарати. І чим більша буде кара, тим краще. Накладав він на людей великі покути і строго поводився з усіма.

Другий же був розсудливий і милосердний, він казав:

– Деколи покарати треба, але перш ніж карати, треба добре подумати, що з тої кари вийде. І не всяку провину треба карати. Є провини, про які і згадувати не треба. Взагалі треба бути до людей вирозумілим і милосердним.

Одного разу прийшов до суворого учителя поганин і каже:

– Я хочу навчитися правдивої віри. Навчи мене! Тільки ось як: щоб ти навчив мене усіх законів, поки я обернуся на одній нозі.

Суворий, не розібравшись, про що йдеться, розсер дився і прогнав його. Тоді поганин пішов до милосердного і каже йому:

Хочу навчитись справедливої віри. Навчи мене! Тільки ось як: щоб ти навчив мене усіх законів, поки я обернусь на одній нозі.

Милосердний подумав і сказав:

— Добре, сину! Роби людям те, чого собі бажаєш! Читати далі

Покликання. Лк. 5, 1-11


«Світ ловив мене і не спіймав». Важко знайти того, хто би не знав цих знаменитих слів українського генія. Нерідко, навіть не усвідомлюючи глибинного змісту цієї епітафії, що її Григорій Сковорода просив вибити на своєму гробі, не один із нас не проти застосувати її й до самого себе. У дійсності – це так велично звучить: «Світ ловив мене і не спіймав», але, на жаль, чужі слова, як одежа із секонд-хенду: вона може бути гарна, в доброму стані та все одно, свідомо чи підсвідомо, ми знаємо, що вона не нова, ношена, не наша. Ось так із цим та, зрештою, й багатьма іншими великими висловлюваннями, що захоплюють наш розум та уяву. Та й на відміну від цього славного українського філософа з гіркотою мусимо визнавати – ми полонені. Світ ловить нас і йому це добре вдається. Тільки рідкісні щасливчики можуть похвалитися битвами, що їх провадять із поперемінним успіхом, категорична ж більшість піднімає руки на перших хвилинах поєдинку. Програють навіть ті, хто на самому початку настроєний досить рішуче. І все з тієї банальної причини, що сили надто нерівні. Читати далі

Жорстокість Бога чи людини? Мт. 25, 14-30

 

Кожна людина у тій чи іншій мірі знає біблійну історію створення світу та історію вигнання Адама та Єви з раю. Та, окрім офіційного біблійного трактування, в юдейському релігійному світі виявляється існує й інша думка. Книга «Зогар» – одна із найбільш загадкових та значимих пам’яток кабалістичної літератури – подію вигнання з раю зображує дещо інакше. Древній автор пише, що не Бог вигнав лю- дину з раю, а людина вигнала з нього Бога. З того часу й по сьогодні людство знаходиться в раю, але, позбавлена Божої присутності, земля втратила всю свою райську цінність. Читати далі

«Учителю, котра найбільша заповідь у законі?» (Мт. 22,36) (Роздуми над недільним Євангелієм)

Дуже мало віруючих  людей за своє життя прочитали Святе Письмо. Особливого подвигу вимагає читання Старого Заповіту. І ось, коли ми прочитали Святе Письмо, деякі уривки нам запам’ятались, а деякі читаємо немов би по новому. І думаємо, невже я це колись читав? Читати далі

Розважання над недільним Євангелієм.

Сьогоднішнє Євангеліє відкриває нам і не видимий зміст того, що ми з вами переживаємо. Коли як не в ці осінні дні, коли довкола так багато весільних процесій нам читати цю чудову притчу.  Кожен із нас колись та потрапляв на весілля до своїх близьких родичів, і щоразу ми відчували подвійне почуття. Найперше – почуття обов’язку, яке вимагало від нас бути гарно вдягненими, усміхненими, мати подарунок, гідний молодих. Але водночас ми йшли із радістю від того, що побачимо людей, яких, любимо,  побудемо серед своїх, що разом з усіма відзначатимемо найщасливіший день у житті молодої родини.  В нашому народі був  звичай святкувати весілля після спільної праці,  осінню земля давала свої плоди, а коли є плоди спільної праці, то і легше іти по житті.

Подружжя також створене для того, щоб давати гідні плоди свого життя. Люди після праці(урожаю) мали можливість легше справити весілля, гостина була центром спілкування, Бог нас запрошує як в іншому місці сказано: «Якщо хто хоче, йти за мною». Він завжди дає можливість вибирати на яку гостину йти… Читати далі