Дописи в категорії: Духовність

«Будуймо, розвиваймо, молімося за вільну і незалежну Україну» – привітання Глави УГКЦ з Днем Незалежності

Цього дня, коли ми урочисто святкуємо День Незалежності нашої Батьківщини, прагну усіх вас щиро привітати із цим важливим всенародним святом. Ми сьогодні відчуваємо, що вільна незалежна Україна, наша незалежна держава, є необхідною умовою нашої свободи, необхідною умовою нашого майбутнього.

Такими словами Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав вітає українців із 26-річницею незалежності України. Читати далі

Все, що не робиться – усе робиться на краще (Притча)

 Одного разу один чоловік потрапив в аварію корабля і був викинутий хвилею на безлюдний острів. Він єдиний серед пасажирів корабля та екіпажу залишився в живих і безперервно молився про те, щоб Бог порятував його. Кожен день вдивлявся він в горизонт в надії, що побачить пливуче на допомогу судно, та все марно.

В кінці-кінців, чоловік вирішив побудувати собі хатину з дощок, які викинуло на берег після корабельної аварії. Але одного разу, повернувшись на берег після пошуків їжі, він побачив, що його хатина охоплена полум’ям.

Найжахливіше, що разом з хатиною згоріли всі його речі. Він залишився ні з чим. Він більше не міг стримувати свого відчаю і гніву:

– Боже, як Ти міг так зі мною вчинити? – ридав він.

Наступного ранку його розбудив гудок корабля. Корабель плив до острова, щоб урятувати його.

– Як ви дізналися, що я тут? – запитав чоловік матросів.
– Ми побачили димовий сигнал, – відповіли вони.

Мабуть багатьом в їх житті, чи в житті знайомих, теж зустрічалася така мить або невдала ситуація , яка видавалася дуже невезучою, дуже складною, але насправді, цією пригодою Бог оберігав нас ще від гіршого. Довіряймо Богові! І звертаємося в молитві, щоб Він був завжди поряд з нами, а ми завжди, щоб мали Бога в своєму серці.

Фото: Ліля Гуцол

Отак і мій Отець Небесний буде чинити вам, якщо кожний з вас не прощатиме братові своєму з серця свого.”

Тому Царство Небесне схоже на царя, що хотів звести рахунки з слугами своїми.  Коли він розпочав зводити рахунки, приведено йому одного, що винен був десять тисяч талантів. А що не мав той чим віддати, то пан і звелів його продати, а й жінку, дітей і все, що він мав, і віддати. Тоді слуга, впавши йому в ноги, поклонився лицем до землі й каже: Потерпи мені, пане, все тобі поверну. І змилосердився пан над тим слугою, відпустив його й подарував йому борг той. Вийшовши той слуга, здибав одного з своїх співслуг, який винен був йому сто динаріїв, схопив його й заходився душити його, кажучи: Віддай, що винен.  Тож спів слуга його впав йому в ноги й почав його просити: Потерпи мені, я тобі зверну. Та той не хотів, а пішов і кинув його в темницю, аж поки не поверне борг.  Як же побачили товариші його, що сталося, засмутились вельми, пішли до свого пана й розповіли йому про все сподіяне. Тоді його пан покликав його і сказав до нього: Слуго лукавий! Я простив тобі ввесь борг той, бо ти мене благав. Чи не слід було й тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як я був змилосердився над тобою? І розгнівавшись його пан, передав його катам, аж поки йому не поверне всього боргу. Отак і мій Отець Небесний буде чинити вам, якщо кожний з вас не прощатиме братові своєму з серця свого.”

Читати далі