Дописи в категорії: Душпастирям

«Рецепт» щасливого подружжя від Глави УГКЦ

Святе Таїнство Подружжя – це не якісь юридичні кайдани, які накладаються на руки тих, хто кохає одне одного. Це сила Духа Святого, який підсилює людську здатність любити. Те, що людина не може поєднати, поєднує сам Бог.

Про це сказав Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, ще рік тому в інтерв’ю для американського видання «Ukrainian People», відповідаючи на запитання про важливість шлюбу і збереження сім’ї.

«Господь Бог бачив неміч людини й те, що навіть людське кохання може бути тимчасовим, миттєвим почуттям. Людська сила не завжди є достатньою для того, щоби навіки поєднати двох. Саме через те сім’ю, як нерозривну і плідну єдність чоловіка та жінки, Ісус Христос підніс до рівня Святого Таїнства», – пояснив Предстоятель УГКЦ.

Тоді Блаженніший Святослав розповів про три етапи підготовки до щасливого, міцного подружжя. Читати далі

Роби людям те, чого собі бажаєш. Лк. 6, 31-36


Жили колись у давні часи двоє побожних старців. Обидва вірили у правдивого Бога і навчали людей. І хоч навчали ті праведники інших та поміж собою ніяк не могли погодитися. Один з них був непримиримий і говорив так:

– Як хто чимось прогрішиться, то треба його відразу строго покарати. І чим більша буде кара, тим краще. Накладав він на людей великі покути і строго поводився з усіма.

Другий же був розсудливий і милосердний, він казав:

– Деколи покарати треба, але перш ніж карати, треба добре подумати, що з тої кари вийде. І не всяку провину треба карати. Є провини, про які і згадувати не треба. Взагалі треба бути до людей вирозумілим і милосердним.

Одного разу прийшов до суворого учителя поганин і каже:

– Я хочу навчитися правдивої віри. Навчи мене! Тільки ось як: щоб ти навчив мене усіх законів, поки я обернуся на одній нозі.

Суворий, не розібравшись, про що йдеться, розсер дився і прогнав його. Тоді поганин пішов до милосердного і каже йому:

Хочу навчитись справедливої віри. Навчи мене! Тільки ось як: щоб ти навчив мене усіх законів, поки я обернусь на одній нозі.

Милосердний подумав і сказав:

— Добре, сину! Роби людям те, чого собі бажаєш! Читати далі

“Щастя в подружжі та служіння в Церкві. Чи можливо це поєднати?”(відбудуться реколекції для священичих подруж)

13 – 16 листопада 2017р.Б. у реколекційному будинку у с.Стрілки, Старосамбірського р-ну Львівської обл. відбудуться реколекції для священичих подруж на тему: “Щастя в подружжі  та служіння в Церкві. Чи можливо це поєднати? ” 

Організатори: Спільнота священичих подруж СДЄ УГКЦ, Кана-Подружжя, Комісія у справах родини СДЄ.

Детальна інформація та попередня реєстрація за телефоном:

0673740887 – Василь Нестер

0673740892 – Юлія Нестер

 «Бо Ти даєш їм благословення по вік віку, звеселиш їх радістю лиця Твого» (Пс.20)

Покликання. Лк. 5, 1-11


«Світ ловив мене і не спіймав». Важко знайти того, хто би не знав цих знаменитих слів українського генія. Нерідко, навіть не усвідомлюючи глибинного змісту цієї епітафії, що її Григорій Сковорода просив вибити на своєму гробі, не один із нас не проти застосувати її й до самого себе. У дійсності – це так велично звучить: «Світ ловив мене і не спіймав», але, на жаль, чужі слова, як одежа із секонд-хенду: вона може бути гарна, в доброму стані та все одно, свідомо чи підсвідомо, ми знаємо, що вона не нова, ношена, не наша. Ось так із цим та, зрештою, й багатьма іншими великими висловлюваннями, що захоплюють наш розум та уяву. Та й на відміну від цього славного українського філософа з гіркотою мусимо визнавати – ми полонені. Світ ловить нас і йому це добре вдається. Тільки рідкісні щасливчики можуть похвалитися битвами, що їх провадять із поперемінним успіхом, категорична ж більшість піднімає руки на перших хвилинах поєдинку. Програють навіть ті, хто на самому початку настроєний досить рішуче. І все з тієї банальної причини, що сили надто нерівні. Читати далі

Жорстокість Бога чи людини? Мт. 25, 14-30

 

Кожна людина у тій чи іншій мірі знає біблійну історію створення світу та історію вигнання Адама та Єви з раю. Та, окрім офіційного біблійного трактування, в юдейському релігійному світі виявляється існує й інша думка. Книга «Зогар» – одна із найбільш загадкових та значимих пам’яток кабалістичної літератури – подію вигнання з раю зображує дещо інакше. Древній автор пише, що не Бог вигнав лю- дину з раю, а людина вигнала з нього Бога. З того часу й по сьогодні людство знаходиться в раю, але, позбавлена Божої присутності, земля втратила всю свою райську цінність. Читати далі