Дописи в категорії: Душпастирям

Папа Франциск: Боже прощення пробуджує нову надію

Про Боже прощення, яке пробуджує в наших серцях нову надію, говорив Папа Франциск у середу 9 серпня  2017 р., під час загальної аудієнції, яка зібрала в залі Павла VI у Ватикані понад вісім тисяч паломників. Святіший Отець наголосив, що всі ми є грішниками, що потребують милосердя Господа, Який може нас перемінити і щодня наповнює новою надією. Він заохотив християн звіщати Боже милосердя всім людям.

«Боже прощення – це двигун надії», – такою була тема катехизи Його Святості, в якій він коментував подію, описану в 7-му розділі Євангелії від святого Луки: «Обернувшись до жінки,  Ісус про­­мовив до Си­мона: «Ти ба­чиш оцю жінку? При­був я у твій дім, і ти не дав води ме­ні на ноги. Во­на ж слізьми обмила мені ноги й ви­тер­ла сво­їм волоссям. Оливою не на­­мастив ти голо­ви мо­єї; вона ж ми­ром па­ху­чим на­ма­стила мені ноги. Тому ка­­жу то­бі, проща­ють­­ся її грі­хи чис­ленні, бо багато полюбила. Кому ж ма­ло про­­щаєть­ся, той ма­ло лю­бить». Потім ска­­зав до жінки: «Про­­щають­ся тобі гріхи».  І по­ча­ли ті, що з ним за столом си­діли, го­во­­рити між со­­бою: «Хто це такий, що й гріхи від­пус­кає?» До жінки ж він про­мо­вив: «Віра тво­я спасла те­­­­бе; іди в ми­рі» (Лк, 7,44.47-50). Читати далі

“Господи, рятуй нас.” Розважання над недільним Євангелієм.

Втома. Напевно цей стан переживає кожна людина. Біжиш, спішиш, часто навіть не зупиняєшся, для того, аби здобути для себе щось притаманно людське. Витрачаєш зусилля, для того, щоб в тому «завтра», яке настане відчувати себе впевнено і захищено. Подібно переживали учні, які після важкої праці, нагодувавши «яких п’ять тисяч чоловіків, окрім жінок і дітей» (Мт. 14.21), забравши дванадцять кошів їжі, відчували певне заспокоєння і впевненість у тому, що вони зможуть подбати про своє «завтра». Христос, натомість, вчить своїх послідовників не покладатися на дари, які вони отримали навіть за благодаттю Божою, але пам’ятати, що розлука з Богом веде до великого відчаю, страху і невпевненості в тому чи можна буде дочекатися того «завтра». Христос постає перед людиною як Педагог, який в свою чергу, аж ніяк не бажає розлуки з нею, але показує їй важливість Своєї присутності. Показує, що Він не тільки взмозі її нагодувати, але і зберегти життя, пройшовши крізь небезпеку, наблизившись до людини, яка впала у відчай. Читати далі

Роздуми над недільним Євангелієм

Євангеліє від Матея 14, 14-22

Напевно нелегко знайти людину, яка б не любила цирк, була би байдужа до того феєрверку радості, сміху, загадковості, чарів­ності, до демонстрації вершин людських здібностей — фізичних і розумових, людини, в якої не завмирало би серце від акроба­тичних трюків під куполом і не холонула кров в жилах від мото­рошного реву дресированих звірів. Але найбільше, що захоплює уяву та руйнує у нашій свідомості певні стереотипи про порядок речей — це виступи фокусників. Мить, коли на наших очах зникають, чи, навпаки, з’являються «нізвідки» речі, тварини, лю­ди, заставляє наше серце битися швидше, а розум гарячково шу­кати відповіді на питання «як таке можливо?»

Читати далі

Папа Франциск про важливість про важливість дідусів і бабусь в житті родини!

«Як же важливими є дідусі й бабусі в житті родини для того, щоби передавати суттєву для кожного суспільства спадщину людяності й віри!» – таке повідомлення було поширене через аккаунт Папи Франциска в Твіттері в середу, 26 липня 2017 р., коли в календарі Церкви латинського обряду припадає спомин святих Йоакима й Анни, батьків Пречистої Діви Марії, дідуся й бабусі Ісуса Христа.

Папа Франциск у своїх промовах та інтерв’ю, зокрема тих, які присвячені молоді, не оминає теми важливості спілкування між поколіннями. Про це він, зокрема, пригадував і в цьогорічному посланні з нагоди Всесвітнього дня молоді, що відзначався на місцевому рівні. Коментуючи подячну пісню Пресвятої Богородиці «Величай, душе моя», він вказував на те, що в ній можемо побачити, наскільки Марія знала Боже слово, адже кожен її рядок перегукується зі Старим Завітом:

«Юна Ісусова Мати добре знала молитви Свого народу. Без сумніву, їх Її навчили батьки, дідусі й бабусі. Яким же важливим є передавання віри від одного покоління до другого! В молитвах, яких нас навчили наші предки, вміщений прихований скарб, у тій духовності, що існує в культурі простих людей і яку називаємо народною побожністю», – писав Папа. Читати далі

– Навіщо існують тати? Бо без них не було б так весело.

– Навіщо існують тати?

Бо без них не було б так весело

Коли прочитуєш ці прості слова мимоволі ловиш себе на думці, що ти задумуєшся над правдивість цих слів, а коли дійсно твоїй дитині було весело з тобою. Коли востаннє прийшовши додому ти обняв своїх дітей, які з криками радості і любові біжать тобі на зустріч, а не відсторонився від них бо ти втомлений. Коли порадів за досягнення, чи похвалив за успішно здану сесію?

Та це не осудження, а радше холодний душ, що змушує зупинитись, призадуматись, пригадати собі, що в тебе є діти і як це бути татом і хто це такий. Читати далі