Дописи в категорії: Група підтримки прийомних батьків та батьків усиновителів

Знайти “свою” дитину… Як?!

При обговоренні теми усиновлення одним з перших виникає питання – «як знайти дитину»? В неті є безліч порад. Хтось подає перелік сайтів, де міститься інформація про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, хтось посилається на інформацію про пологові відділення, де перебуваються залишені дітки, інші радять заклади або районні служби, де працюють люди, які дбають за майбутнє дітей і готові допомогти.

Але питання, написане вище, насправді має ще інший, набагато глибший і сокровенніший зміст. Це питання, яке не ставлять працівникам Служби у справах дітей чи не обговорюють активно з друзями. Це питання батьки часто ставлять собі в душі, шукаючи відповіді для себе або обговорюють зі своєю половинкою. «Як вибрати свою дитину?», «як знати, що це моя дитина», «як зробити вибір, адже це так важко?», «мені складно, треба вибирати, але ж це неправильно. Всі потребують сімї?» і т.д. На консультації це питання ставлять часто вже на завершення розмови і вимовляють нерішучим голосом. Читати Далі >>

Чужих дітей не буває… або тихо про усиновлення

“Всяке добре давання з висоти є, що сходить від Тебе Отця Світла.”

Кажуть, кожна позитивна думка приходить від Бога. В один момент приходить світле бажання усиновити дитину. Весь процес усиновлення в нашій державі непростий. Є бажання, щоб покинуті діти  швидше могли потрапити в сім’ю.

Приходиш у дитячий будинок, а на тебе дивляться безліч очей, які хочуть твоєї любові, тепла і уваги. Як вибрати свою дитину? Бог про все подбає, треба тільки віддатися у Його руки. Зі всіх, тільки одна дитина піднесе руки вгору і попроситься на руки, ще не вмівши говорити. Так і пішла з нами в нашу сім’ю. Читати Далі >>

Сповідь до моря

Це було двадцять восьмого квітня. Мені тоді було всього вісім. Побачивши його, я відчула, що це новий етап. Це був перший будинок постійного проживання у моєму житті. Я пам’ятаю, як побачила обличчя дітей, їх очі – вони були сповнені недовіри, страху, самотності. Важко сказати, чого було більше, мабуть, суміш усього заповнювала їх, а згодом я зрозуміла, що не тільки їх, а “нас”.

Та при першій зустрічі я не подумала про це, адже була щаслива. Чисті коридори, красиві піжами, п’ятиразове харчування – все це було просто казкою. І не вірилося, що я нарешті буду такою, як усі. Того ж року я вперше поїхала на море. Побачивши широкі морські простори, мені перехопило дух. Читати Далі >>

Чужих дітей немає: Франківців кличуть стати наставником для дитини-сироти

Проект покликаний допомогти дітям, які з тих чи інших причин залишились сиротами, або позбавленими батьківського піклування. Адже важке життя у сиротинці без батьківської любові і тепла, змушує таких дітей відчувати себе не потрібними.

Подарувати їм бажане відчуття потрібності і уваги та допомогти знайти «свого» дорослого друга покликаний проект «Наставництво». З 2015 року цей проект реалізує в нашому місті Комісія у справах родини УГКЦ.

Як розповідає у розмові з кореспонденткою Бліц-Інфо координатор проекту о. Ярослав Ілюк, від старту проекту уже три десятки франківців стали наставниками для діток з сиротинців.

Читати Далі >>

60 способів покращити стосунки з підлітками

 

Підлітки можуть здаватися самостійними і незалежними, але насправді цей вік – дуже вразливий період. Підлітки – це вже не маленькі діти, але ще не дорослі. І вони все ще потребують міцних і добрих відносин з близькими дорослими. Ми пропонуємо вам ідеї, як можна зміцнити стосунки і підтримати дітей, які підростають.

  1. Слухати і чути, утримуючись від зайвих порад і в’їдливих коментарів.
  2. Щиро цікавитися його / її захопленнями, музикою, хобі (навіть якщо дорослому вони не дуже цікаві).
  3. Влаштовувати «сімейний день», коли вся родина збирається і проводить час разом. Можна попросити дитину написати на невеликих листках цікаві заняття, які їй подобаються (похід в кіно, прогулянка, відвідування певних місць, гра в футбол, похід з мамою в салон краси і т. д.) і які вона би хотіла здійснити разом з сім’єю, скласти ці папірці в банку, на кожен «сімейний день» витягувати один або кілька з них і втілювати в життя ці побажання.
  4. Переглядати разом сімейні фотографії.
  5. Влаштовувати виїзди, де можна побути разом всією сім’єю.

Читати Далі >>

Відбулась конференція “Як допомогти дитині тут і зараз?”

«І хто ми є? Усі усім мільйони, а хтось комусь однісінький-один.

Тому ми люди, і життя навколо. Тому є людство, нація, сім’я.

Нема на світі в тебе вже нікого. Але у тебе є на світі я»

Ліна Костенко.

Такими вступними словами розпочалась конференція «Як допомогти дитині тут і зараз?», яка відбулася 24 березня 2018 року у приміщенні філософсько-богусловського факультету УКУ. Вона була   зорганізована Комісією УГКЦ у справах родини у співпраці із Службою у справах дітей Львівської міської ради та за підтримки Українського Католицького Університету.

Прийомних батьків,  усиновителів,  наставників об’єднує одна річ – турбота про дитину, яка опинилась в складних життєвих обставинах. Саме для того, щоб  допомогти, підтримати та надихнути таких особливих людей, виник задум такої конференції.

 Дуже важливо мати в житті когось особливого, турботливого, приймаючого, кому  твоє  життя не байдуже, хто ніколи  не зрадить. На жаль,  є діти, які не мають такого друга. Переважна більшість їх живе в державних закладах опіки для дітей-сиріт.

Чим ми, як суспільство можемо допомогти цим дітям?  Звісно ж сім’я та родинний затишок є найкращим місцем для них. Місцем прийняття, турботи, безпеки. Протягом останніх років відбуваються видимі зміни у соціальній політиці, кількість сімей, які усиновляють та беруть дітей на виховання зростає,  частіше потрапляють у сім’ї діти старшого віку та діти з великих сімейних груп.

Читати Далі >>