13 речей, яких не говорили мені прийомні батьки (і які могли б змінити моє життя)
Ох, скільки мук б я уникла, якби мені сказали про це тоді!
Як і інші прийомні діти, я точно знала: по суті своїй я якась не така. Навіть якщо ми дізнаємося про наш “нерідній” статус зовсім маленькими, це не допомагає загладити відмінність – тому що ми самі не можемо його описати.
Ми не розуміємо, що це значить – “бути прийомним”. Ця незагойна рана залишається всередині і ниє, змушує нас підозрювати, що це ми якісь неправильні.
Ми розуміємо лише те, що “картинка не складається”. Ми начебто і частина родини, але в той же час відчуваємо, що чужі, і дивимося з боку.
Знаєте, як буває: заглядаєш у вікно – і раптом хтось лякає тебе, раптово з’явившись по іншу сторону скла? Ось це відчуття чимось схоже. Товсте скло як непереборна стіна. Помічаєш відблиски на склі і раптом розумієш – звідти на тебе дивиться твоє власне відображення. Читати Далі >>