«Любов Бога влита в серця наші Святим Духом, що нам даний» (Рим. 5, 5). Роздуми над недільним Євангелієм.

«Благословен єси, Христе Боже наш, 

що премудрими рибаків явив, 

зіславши їм Духа Святого, 

і ними уловив вселенну. 

Чоловіколюбче, слава Тобі»

Тропар

Одним із найторжественніших свят церковного року є свято Зіслання Святого Духа. З євангеліє знаємо, що п’ятдесятого дня після Пасхи, після Воскресіння, – Святий Дух у вигляді вогненних язиків зійшов на апостолів. Тому Церква називає цей празник П’ятидесятницею. Святий Лука описав нам цю подію так: «Аж ось шугнув зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них». Він зійшов на кожного з апостолів, що зібралися разом, – щоб відкрити їм розуміння усіх таємниць Христової науки щоб вони відважно проповідували Євангеліє Христове і продовжували Його діло освячення і спасіння людського роду. Саме через проповіді апостолів, святих Святий Дух просвічував і навертав поганські народи до правдивої віри і правдивого Бога. Ми називаємо Святого Духа спасителем, кажучи: «І спаси, Благий, душі наші». Святий Дух постійно діє у Христовій Церкві, – Він освячує її і опікується всіма членами Церкви. Він є уособленням любові Бога до нас: «Любов Бога влита в серця наші Святим Духом, що нам даний» (Рим. 5, 5). Один чоловік прийшов до священика і каже: «Коли слухаю проповідь або науки, перебуваючи у храмі, то все мені ясно і зрозуміло, але коли повертаюся до праці, до родини, до щоденного життя, – то часто роблю помилки; часто роблю не те, що хочу і потрібно. Чому це так?» Отець відповів: «У щоденному житті ти є подібним до подорожуючого темним лісом. І тому потребуєш, щоби хтось йшов біля тебе і освітлював твій шлях. Коли ж Дух Святий увійде в твоє серце, тоді світло твоєї душі буде освітлювати твій шлях. Тоді будеш розуміти, де є добро, а де зло, де є правда, а де фальш і лицемірство, що для твоєї душі є корисним, а що шкідливим. Молися, щоби Дух Святий просвічував тебе, і твоя душа, що перебуває у темряві, побачила світло»».

Те, що світло є для ока, те саме Дух Святий для душі. Без світла око нічого не може бачити, і тому людина може падати у ями та провалля або натикатися на перешкоди. Без Божої Благодаті, тобто без Духа Святого, – наша душа погано розпізнає де є справжнє добро, а де зло маскується під видом добра… Немає жодної хвилини у житті такої людини, яка б не була пронизана Духом Святим так, як вода по капілярах пронизує все те, що наповняє. І тому Дух Святий навчає людину з її серця, з її нутра, як треба молитися Богові, як треба Йому поклонятися, про що Його просити, а відтак допомагає пізнати єдиного, істинного і правдивого Бога. Святий Дух допомагає нам відчути ту Божу любов до нас, – дітей Божих, зміцнює нашу віру, допомагає долати перешкоди на шляху до Бога. Господь посилає нам Святого Духа, щоб перебував у наших душах і будив у них вогонь любові.

Як колись Господь дав конкретне завдання апостолам «щоб вони йшли та плід принесли» та сьогодні кожна українська, християнська родина перед собою має не менше завдання – стати «Сіллю землі…» та «Світлом для світу». Сьогодні світ потребує доброго прикладу християнської родини. Пригадується мені коли ми в минулому 2016 році організували «І Прощу родин» Івано-Франківської Архиєпархії до Крилоса. Ціллю було якраз зібрати наші родини щоби стати видимим свідченням для світу, що українська, християнська родина є і вона має майбутнє. Дуже прикладовим було коли в «Чині благословення родин в ювілеї подружнього життя» взяло участь 49 подружніх пар, які святкували: наймолодша пара – 25 років подружнього життя, а найстарша 55 років. З ними приїхали: діти, онуки, правнуки, друзі, близькі, рідні та знайомі. Саме вони, ювіляри, стали живим прикадом дії Триєдиного Бога в Святій Тайні Подружжя в якій вони живуть і в якій зі спільної молитви, практикування Святих Таїн Сповіді та Євхаристії, Дарів та Плодів Духа Святого користають щоби «витримати в доброму до кінця». Відтак ми маємо бути добрими батьками для своїх дітей, маємо виховувати їх в дусі любові до Бога і до ближнього, маємо вчити їх користуватися своєю свободою, а саме на любові будувати свою християнську родину та державу Україну. Все це ми робімо під проводом Духа Святого. Постійно молімося до Господа, щоб просвічував нас Духом Святим, наші сім’ї, наші християнські родини, – бо саме вони є основою нашої церкви, нашої держави; просімо щоб усі діти виростали практикуючими християнами, а батьки, як головні виховники, – могли дати їм належне християнське виховання.

Бог обіцяв подати Святого Духа тому, хто покірно благає: «Отець Небесний дасть Святого Духа тим, що у Нього просять» (Лк. 11, 13). Тож під Його проводом нехай міцніють наші укаїнські, християнські родини, які є запорукою майбутнього нашої Української Греко-Католицької Церкви і нашої держави України. Тож зміцнюймо наш зв’язок любові із Богом, наповнюючись світлом Святого Духа і Він нехай провадить нас до єдності з Господом: «Ми пізнали і увірували в ту любов, яку Бог до нас має. Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог перебуває в ньому» (І Ів. 4, 16).

 

Автор; о. Юрій Прилепський, Голова Комісії УГКЦ у справах родини , Івано-Франківської Архиєпархії

Поділитися:Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInShare on VKPin on PinterestEmail this to someonePrint this page