Мій друг – Наставник

В нашій країні все ще існує тенденція до всиновлення дітей віком 3-4 років. Старші, нажаль, по мірі дорослішання втрачають можливість потрапити в родину. У дітей, вік яких перевищує 10 років, шанси потрапити в сім’ю – мізерні. Найкращим способом допомоги дітям, котрі виховуються в інтернат них закладах, є особисте Наставництво.

Наставництво – це свого роду спілка двох людей, в котрій одна людина пропонує підтримку, допомогу, власний досвід іншій людині, в даному випадку дитині, позбавленій батьківської опіки. Завдяки цьому вона знає, що поруч є людина, яка піклується про неї.

Наставником може стати повнолітня людина, яка має бажання, час і можливість допомагати іншим, яка здатна навчати іншого і вчитися сама, оскільки наставництво – це процес довготривалий, адже взаємини Наставника та Вихованця повинні тривати хоча б протягом року. Дуже добре, коли вони стають довготривалими і переростають у дружбу.

У житті кожного з нас на певних етапах були люди, котрі вплинули на наше життя. Для когось це був тренер, який повірив в здібності вихованця, для когось – вчитель, який допоміг визначитися з вибором професії, а для когось сусід, котрий дав слушну пораду, що вплинула на наше життя. Ці люди були для нас наставниками.

Згадайте себе в дитинстві чи юності. Ми не завжди знали, як підготуватися до контрольної роботи, як спланувати вступ до коледжу чи вищого навчального закладу чи знайти роботу на неповний робочий день. Прості речі, які здаються нам дріб’язковими на даний момент, є величезною проблемою для підлітка. А для дитини, позбавленої батьківської опіки, знання та навички досвідченої людини можуть стати неймовірно важливими при виборі успішного життєвого шляху. Наставник може допомогти у покращенні шкільної успішності, у виборі навчального закладу чи у вступі до нього, у розтермінуванні боргу за житло чи у пошуку роботи.

Наставник стає для дитини досвідченим другом, який завжди готовий прийти на допомогу в різноманітних ситуаціях, в тому числі і складних. Дитина не залишена на самоті зі своїми повсякденними проблемами. Крім цього Наставник привчає вихованця до постійності, адже він систематично приходить у визначений час та день. Найцінніше, що можна дати дітям-сиротам, це не гроші чи матеріальну допомогу, а стабільна довірливі стосунки.