Як виховувати хлопчиків?

«Як виховувати хлопчиків?», «Як виховати хлопчика?», «Як правильно виховати хлопчика?»

Такі запитання надходять до мене досить часто. Що характерно – в основному від жінок. Чоловіки таких питань майже не ставлять (поодинокі випадки, не більше).

Воно і зрозуміло. Запитують, зазвичай, жінки в розлученні, які виховують сина самостійно (батько, як правило, майже не бачиться з дитиною з різних причин). Ці жінки щиро хочуть своїм синам добра і роблять все, що в їхніх силах, щоб виховати хлопчика правильно (що у мене викликає глибоку повагу до цих жінок). Серед іншого, жінки ставлять питання чоловікам – мені, в тому числі.

Ось і я вирішив відповісти на ці питання, хоча б у загальних рисах.

Отже, перша умова для правильного виховання хлопчика – потрібен чоловічий приклад. Чоловіча фігура, на яку хлопчик буде орієнтуватися. Строго кажучи, цим прикладом може бути і батько, навіть відсутній, навіть померлий. Якщо хлопчик хоч що-небудь знає про свого батька, якщо на нього орієнтується – це вже немало.

Звісно, краще, коли чоловік живий і доступний. Тут може підійти будь – який чоловік-старший брат, дядько, дідусь, сусід.

Самий, мабуть, найпростіший варіант – тренер у спортивній секції. Тренер з боротьби або з боксу, або з шахів, або пін-понгу – не важливо. Головне, щоб ви (мати) довіряли цьому тренеру, і він був чоловіком. Вже його буде цілком достатньо, щоб хлопчик рухався у правильному напрямку (навіть якщо у вас алергія на слово «правильно», я все одно залишу його в тексті).

Друга умова виховання хлопчика – розуміння чоловічої культури. Я свідомо використовую термін «культура». Мова навіть не йде про психологію, а саме про культуру, щоб ми не мали на увазі під цим терміном.

Чоловіча культура відрізняється від жіночої і якщо хлопчик прагне їй слідувати, має сенс поважати його прагнення. Наприклад, якщо хлопчик побився з ким-небудь, він має на це право. Немає сенсу його лаяти чи карати – бійки для хлопчиків це не тільки ворожнеча. Це ще й спосіб встановити контакт, пред’явити себе, зайняти якесь місце в колективі. Загалом, не страшно, якщо хлопчик б’ється. Це хлопчик !

Ще один аспект чоловічої культури – суперництво. Для чоловіків нормально змагатися. Це спонукає розвиватися, покращувати навички, майстерність. Коли чоловік ще хлопчик, суперництво архіважливо. Якщо в підлітковому віці спонуканням до розвитку може стати увага дівчаток (або її відсутність), то до цього моменту – тільки суперництво. Тобто, бажання стрибнути вище, стрибнути далі, підняти більше, ніж інший.

Третій важливий аспект чоловічої культури – радість подолання. Чоловіки (принаймні, хлопчики) з якихось причин знаходять цікавим те, що вимагає зусиль. Нецікаво бігати просто так – цікаво, коли на шляху зустрічаються перешкоди. Або бігати без перешкод, але із заплющеними очима.

Долати! Ось що цікаво хлопчикам.

Знаючи особливості чоловічої культури, матері значно легше виховувати сина. Не потрібно картати його за дії, притаманні його культурі. Побився? Розумію… Змагаєшся з сусідом по парті? Природно… Поліз долати? Зрозуміло, ти ж хлопчик….

На всяк випадок підкреслю – мова не йде про потурання. Хлопчика, як і дівчинку, дуже розумно привчати до роботи по дому, допомоги матері, самостійного виконання уроків і так далі. Дисципліна і вимогливість корисні штуки, якщо не перегинати палицю.

Я кажу саме про розуміння чоловічої культури і дії у відповідності з цим розумінням. Якщо утримувати це розуміння в голові постійно, виховати хлопчика буде набагато простіше.

Павло Зигмантович, сімейний психолог

Джерело: www.rodyna.org.ua

 

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedInEmail this to someone