Чим зайняти дітей під час поїздки?
Коли ми із сином їдемо шукати пригоди, то розважаємо себе словесною грою. Дорога так стає коротшою, веселішою і кориснішою.
Я зібрав список з декількох ігор, які допомагають мені пояснити дитині складні концепції. Наприклад, гра «У минулому житті» допомагає пояснити базову логіку філософії. А гра «Купи-продай» навчає основам фінансової грамотності.
Якісь ігри я підгледів у дитячих педагогів, інші ми придумали разом з сином, треті переробили з класичних. Однак, всі вони пройшли перевірку боєм і можуть не тільки захопити, але і гарненько напружити мізки.
- Гра «Я переміг». Правила дуже прості. Треба довести, що ти переміг:
– Я переміг, оскільки в цій грі перемагає той, хто запропонував у неї грати.
– Ні я переміг, так як сьогодні вівторок, а по вівторках це правило не діє.
– Добре, переміг ти, але за правилами перемагає той, хто дозволив перемогти іншому гравцеві.
– Тоді ти переміг!
– Так, я переміг!
– Тату!
Гра нескінченна. Правила можна придумувати на льоту. Завдання гравців пропонувати нові умови і не повторюватися.
Процес придумування нових правил цікавий і складний, хоч так і не здається на перший погляд. Обом гравцям потрібно будувати все хитріші конструкції доводів для продовження розмови.
Після декількох ігор син запам’ятав загальну логіку софістики і тепер в звичайному побуті використовує її з нами і однолітками. Завдяки цьому, за підсумками дебатів і закритого голосування, він став у своїй компанії голавою клану і тепер розподіляєте ресурси на їх секретній базі в лісі.
Така ось розвага. Природно, чим частіше граєш, тим складнішою стає навичка переговорів.
2 . Гра «Данетки». Її всі знають, але, в процесі гри стало зрозуміло, що вона дає розуміння концепції алгоритмів.
Ми любимо Данетки, граємо в них довго, і це набридає. В результаті, кожен підбирає для себе усталену послідовність виходу на правильну відповідь. Іншими словами, пошук правильної відповіді відбувається за алгоритмом. Іноді він дозволяє закінчити раунд секунд за десять:
– Це більше холодильника?
– Ні.
– Це більше мікрохвильовки?
– Ні.
– Це є у нас вдома?
– Так.
– В якій кімнаті?
– Буває в різних.
– Це кіт?
– Так.
Коли граєш у форматі алгоритмів, то слова придумувати складно. Ведучий напружує мізки для обходу алгоритму, інші модернізують алгоритм. Просто не гра, а науковий консиліум.
Одного разу, я обійшов усі алгоритми загадавши «Пустота всередині м’яча». Відгадати не змогли, але сказали, що це нечесно.
Розуміння концепції алгоритмів – важлива складова продуктивного мислення. І, особливо приємно, не просто зубрити цей термін в школі, а відразу застосовувати інструмент для досягнення результату.
Єдина умова – щоб алгоритми почали формуватися, треба зіграти партій десять поспіль.
- Гра «У минулому житті». Завдання гравця – визначити, чим предмет був «в минулому житті».
Спочатку грали просто. Стілець в минулому житті був деревом. Дощ в минулому житті був хмарою.
Але потім пішли складні об’єкти, для яких не можна було так просто заглянути в загробний світ. Наприклад, чим в минулому житті була машина? І відповідь повністю перетворила гру. У минулому житті машина була вітром.
Щоб зрозуміти, чим в минулому житті був телевізор, треба розкласти по поличках його суть. І запропонувати логіку проекції на інший предмет. Наприклад, телевізор міг бути книгою, так як телевізор це портал в інформацію. Міг бути картиною, так як має схожий форм-фактор. І, нарешті, намацуєш найточнішу метафору. У минулому житті телевізор був театром.
Граємо, як завжди по-черзі. Спочатку я придумую слово, а син заглядає в минуле, потім навпаки. Так само можна заглядати в майбутнє.
Розбір суті предметів, створення проекцій, підбір метафор – все це прекрасне тренування філософського мислення. І я не знаю, як познайомити з ним дитину більш комфортним і зрозумілим способом.
- Гра «Як це використовувати». Вибирається будь-який предмет, потім учасники по-черзі говорять, як цей предмет можна використовувати:
– Нехай буде стілець.
– На стільці можна сидіти.
– За допомогою стільця можна щось дістати.
– Стілець можна розламати і використовувати, як дрова.
– На стілець можна покласти речі.
– Стільці можна поставити разом і спати на них;
– Стілець можна з’їсти, якщо ти деревний жук.
– Із стільця можна зробити меч і щит.
– Із стільця можна зробити маленький пліт.
– Якщо стілець перевернути, то можна грати в гру «Накинь кільце».
«Як це використовувати» – складна гра. Чим далі, тим складніше. Потрібно в уяві розібрати предмет на деталі і матеріали. Прокручувати в голові різні комбінації їх використання. Детально представляти форму і розмір. Все це підказки до вирішення.
Подібне когнітивне навантаження прекрасно тренує інженерне мислення. Навик подивитися на предмет і його функції з іншого боку необхідний, щоб у дорослому житті, при вирішенні завдання, йти не тільки по найочевиднішому маршруту.
- Гра «З’єднай». Це ще одна розвага на розвиток інженерного мислення. Але в ній акцент зроблений на освоєнні навички винахідництва.
Завдання полягає в тому, щоб з’єднати в уяві два предмети так, щоб з’явився новий, що володіє властивостями першого і другого. Критерій хорошої комбінації – предмет можна продати в магазині.
– З’єднай запальничку і машину.
– Легко! Уяви собі вантажівку, у дах якої вбудовані маленькі шахти для запуску салюту. Вона може швидко їхати, і небо прикраситься не в одному місці, а цілою лінією.
– Підійде, а ти з’єднай пральну машину і аркуш паперу.
– Взагалі нісенітниця. Настільна машинка для прання брудних аркушів паперу. А можна навпаки. Зробити плоску пральну машинку і вбудувати її в підлогу. Відкрив люк, завантажив туди брудні шкарпетки і вони у тебе під ногами в потоках води ковбасяться.
Головне не бути занадто суворими до ідей. Винаходити страшно і не треба відразу відбивати руки.
Винахідництво багато в чому базується на вмінні знаходити комбінації існуючих елементів. Це актуально, як в побуті, так і творчості. Не кажучи вже про науку і виробництво.
Я часто граю в «З’єднай» сам з собою. Обираю два випадкових об’єкти і шукаю варіанти комбінації властивостей. Коли знаходжу красиве рішення, то мимоволі розпливаюся в усмішці.
- Гра «Купи-продай». Вибирається будь-який предмет. Наприклад, лівий черевик. Завдання першого гравця його продати, завдання другого вибити собі кращі умови:
– Дивіться, який чудовий черевик, купіть його прямо зараз!
– Так, але мені потрібно два черевика.
– Тоді купіть відразу два лівих!
– Мені потрібен лівий і правий.
– Поставте його вдома перед дзеркалом, і за ціну одного лівого ви отримаєте в подарунок відображення правого!
– Але я хочу їх носити!
– Ось вам рукавички, щоб ви не бруднили руки, поки носите черевик!
– Але я хочу носити їх на ногах!
– Тоді купіть до рукавичок ще й шкарпетки!
Ми завжди в голос регочемо, коли граємо. Гра нескінченна, головне не повторюватися, щоб мозок зберігав напругу від пошуку нового виверту.
Гра класна. Тренує відразу комплекс навичок. По-перше, як і «Я виграв», розвиває переговорний досвід. По-друге, вчить критичного мислення, захищає від маркетингових прийомів. По-третє, допомагає зрозуміти, як формується ціна товару, що вона багато в чому обумовлена психологією, а НЕ собівартістю.
- Гра «Казка навпаки». Перший гравець вибирає будь-якого казкового персонажа. Завдання другого гравця придумати, ким би він був у реальному житті:
– Гаррі Поттер!
– Хм, швидше за все він був би фокусником.
– Це банально!
– Добре, дай ще подумати. Він боровся зі злом використовуючи магію. І був обраним. Можливо, він солдат, який бореться з терористами, використовуючи найсучасніші технології ?!
– Так згодиться.
Проектуючи казкових персонажів на реальне життя, можна зацікавити дитину існуючими професіями. Розповісти про те, як влаштований світ з цієї точки зору.
Дитина часто асоціює себе з казковими персонажами. Перенесення їх в реальність допомагає їй знайти себе. Простіше кажучи, допомагає визначити можливі варіанти своєї професії.
Переклад з російської за матеріалами: http://bmshkola.ru
