Порушення ієрархії в сімейній системі
Ієрархія – один з параметрів сімейної системи, покликаний встановлювати порядок, визначати приналежність, авторитет, владу в сім’ї і ступінь впливу одного члена сім’ї на інших.
Одне з положень ієрархії полягає в тому, що в сім’ї батьки несуть відповідальність за дітей і мають всю владу в нуклеарній сім’ї.
У своїй статті я хочу розглянути деякі варіанти відхилень від цієї норми та їх наслідки.
Тріангуляція
Тріангуляція – емоційний процес між двома людьми, який має тенденцію залучати до стосунків третього. У порушеній сім’ї, де внутрішні кордони розмиті, батьки можуть іноді робити дітей своїми емоційними партнерами. Це перевернута ієрархія, при якій статус дитини в сім’ї дорівнює батьківському.
Приклад: «Дочка-подружка». Мама спілкується з дочкою на рівних, як партнери, як подруги, що призводить до психологічного дискомфорту в дитини, до змішання ролей, до ослаблення сили дитини.
У нормі сила дитини має спрямовуватися в соціум, використовуватися для спілкування з однолітками, друзями і сиблінгами (братами, сестрами).
У разі, коли мама починає ділитися з донькою тим, які у неї погані стосунки з татом, як вони конфліктують, ділиться своїми підозрами щодо зрад батька, в душі в дитини починає відбуватися сум’яття.
Коли мама стає подругою дочки, в очах дочки це знижує її авторитет і, як наслідок, дочка мимоволі емоційно приєднується до батька. Дитина не хоче чути подібних речей, їй важко слухати негативні речі про одного з батьків. В результаті дочка намагається дистанціюватися від матері.
Те ж відбувається і в разі надмірно довірливих, товариських стосунків одного з батьків з сином.
Чого не повинні знати про вас діти
Порушуючи тему надлишкової відвертості в спілкуванні з дітьми, необхідно відразу позначити, чого в нормі не повинні знати діти. Діти не повинні знати про особисті інтимні подробиці і таємниці батьків. В першу чергу це стосується сексуальних стосунків. Метафорично це звучить так: «Двері подружньої спальні для дітей повинні бути щільно замкнені».
Також діти не повинні знати про дошлюбні романи, стосунки, закоханості батьків. Розповідаючи про свої дошлюбні стосунки дітям, мати забирає силу батька і налаштовує дітей проти себе.
Те ж стосується батька, діти не повинні знати про його дошлюбні стосунки. Якщо мав місце шлюб і діти запитали про це, має сенс повідомити тільки факт шлюбу і це не повинно глибоко фіксуватися, щоб не викликати тривогу у дітей і їх сумніви в стійкості союзу батьків.
Тепер повернемося до порушень ієрархії в сімейній системі.
Парентифікація
Термін парентифікація походить від англійського слова «parents» – батьки. У буквальному сенсі це означає, що діти функціонально стають батьками власних батьків. Це варіант перевернутої ієрархії часто виникає в разі алкоголізму, або наркоманії одного або обох батьків.
Приклад: якщо батько хімічно залежний і в родині є син, то він часто заміщає співзалежній матері батька. Батько і мати в такій сім’ї часто, інфантильні, тому дитина змушена стати єдиним дорослим і нести відповідальність за сім’ю, її існування і гомеостаз. Вона приймає рішення, вона відповідає за кордони сім’ї, роблячи їх жорсткими. Жорсткі кордони в цьому випадку виглядають приблизно так: ніхто не повинен дізнатися, що батько залежний, тому нікого не можна кликати до хати, ні з ким не можна ділитися тим, що відбувається в родині. У такої дитини, як правило, немає друзів, вона веде замкнуте «доросле» життя. Це перевернута ієрархія, при якій статус дитини в сім’ї вище батьківського.
Інший приклад парентифікаціі: в разі ранньої смерті матері, дочка функціонально замінює її і, як наслідок, перестає бути дочкою. Вона виконує багато домашніх жіночих справ з раннього віку, доглядаючи за батьком і підтримуючи його. Так і не познайомившись повноцінно з роллю дочки, виростаючи, вона найчастіше стає функціональною мамою своєму чоловікові.
Порушення ієрархії в сиблінговій підсистемі
Відбувається як наслідок парентифікації, коли старша дитина бере на себе відповідальність за батьківську підсистему, вона також бере відповідальність і за дитячу підсистему (молодших дітей).
Або інший варіант: коли тільки в дитячій підсистемі немає ієрархії, немає ведучого і веденого, старші і молодші діти на рівних. Відбувається це, коли один з батьків жорстко, авторитарно впливає на дітей, об’єднуючись в коаліцію з дитячою підсистемою і послаблюючи тим самим іншого з батьків.
Приклад: тато, який проводить багато часу зі своїми синами різного віку (спорт, шахи, риболовля), не диференціюючи їх на старший-молодший, а мама при цьому знаходиться поза ними. В такому випадку мама, відчуваючи себе ослабленою, відчуває роздратування на коаліцію батько-сини і шукає з ким створити свою коаліцію, наприклад зі своїми батьками або психотерапевтом. Варто відзначити, що поряд з дисфункційними коаліціями, що об’єднують батька і дитину, є і здорові варіанти – це коаліції «по горизонталі», до них відносяться сімейні коаліції між подружжям і між сиблінгами.
Дорогі батьки! Коли ви «дружите» зі своїми дітьми, коли ви скаржитеся їм на своє доросле життя, коли демонструєте свою неспроможність впоратися зі своїми втратами і поразками; Коли латаєте дитячою душею проломи своєї самотності, коли змушуєте дитину покривати ваші хворобливі пристрасті; Ви позбавляєте дитину її Життя, тому що поки дитина обслуговує ваші дорослі потреби, вона не проживає своє дитяче (або вже доросле) життя. Знайте про це.
