Про ті речі, які йтиметься в статті, дорослій людині здадуться банальними, але маленькі діти будуть пам’ятати їх протягом багатьох років. Пропонуємо спробувати кілька простих спільних занять, які змусять дитину посміхнутися й позитивним чином позначаться на ваших взаєминах:

• Одягніть намисто з макаронів, зроблене разом з малюком, підіть у ньому на роботу. Або хоча б вийдіть з дому, не знімаючи його.
• Придумайте сімейний девіз. Наприклад: «Нас ніщо не зупинить!», «Ми можемо, ми зробимо!», надрукуйте його, прикріпіть до холодильника. Вимовляйте його кожного разу, коли дитина виглядає засмученою.
• Ходіть разом на прогулянки й говоріть про важливі речі.
• Підкидайте записки разом із шоколадками в рюкзачок дитини.
• Якщо малюк побудував башту з конструктора, побудуйте поруч свою.
• Зробіть те, що зазвичай вам здається неприпустимим.
• Сходіть у парк розваг і вдосталь накатайтеся на атракціонах.
• Коли ви посваритеся з дитиною, помиріться з нею першими й обговоріть ваші розбіжності. Читати Далі >>

Ця молитва Папи Франциска, яку він склав коли був ще архиєпископом Буенос-Айреса, і є чудова нагода пригадати собі про головне.

1. Великий палець – той, що ближче до тебе. Тому розпочни свою молитву, молячись за тих, хто тобі найближчий. Це люди, яких тобі легше за все згадати. Молитися за тих, кого ми любимо, – це солодкий обов’язок.

2. Сусідній із ним палець – то вказівний. Помолися за тих, хто виховує, формує та лікує. Вони потребують підтримки й мудрості, аби провадити інших у належному напрямку. Нехай вони постійно будуть у твоїх молитвах.

3. Середній палець – найвищий з усіх. Це нагадує про наших провідників, очільників, лідерів, керівників, які мають владу. Вони потребують Божого керівництва.

4. Наступний палець – «сердечний». Це неймовірно, але він є нашим найслабкішим пальцем. Нагадує нам про те, щоби молитися за слабких, хворих, змучених та обтяжених проблемами. Вони потребують нашої молитви.

5. Нарешті наш мізинець, найменший з усіх пальців. Він має нагадувати нам про молитву за нас самих. Читати Далі >>

Ще з давніх часів хрест, на якому помер Ісус Христос, став предметом шанування, символом жертви Спасителя. І вже перші християни зображали хрести в катакомбах, хрестом себе знаменували і хрестом благословляли. Хрести також зображували на тілі або носили таємно зі страху переслідувань та щоб язичники глузуваннями не паплюжили святиню. У народі хрест вважався найнадійнішою зброєю для боротьби з нечистою силою. Ходити без натільного шийного хреста вважалося на Русі великим гріхом. Слову і клятві людини без хреста не довіряли. Читати Далі >>