ЗАТВЕРДЖЕНО

 

з 05 грудня 2022 року Божого

Постановою № 2 Дев’яносто другої сесії Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні 

 

з 12 липня 2025 року Божого

Синодом Єпископів УГКЦ

СТРАТЕГІЯ СІМЕЙНОЇ ПОЛІТИКИ УГКЦ

Сім’я як задум Творця щодо природного середовища існування людини

Творячи людину чоловіком і жінкою, Господь задумав її не лише як індивіда з гідністю, свободою і правами, а також як істоту, природним середовищем для якої є сім’я. В сім’ї людина народжується, зростає, виховується до зрілої самостійності, вчиться любові й готується створити власну сім’ю. Сім’я покликана плекати любов та захищати людське життя від зачаття до його природної смерті  (Катехизм УГКЦ  “Наша Пасха”, 857, 869….)

 

Сім’я – основа суспільства і держави

Не лише у текстах Святого Письма, але й у філософських і політичних творах від давнини до наших днів, сім’ю розглядають як основний елемент формування суспільства і держави. Це той елемент, в якому виховуються нових громадян,  навчають їх належного ставлення до інших, до спільноти і до держави. Тому сім’я як спільнота любові заслуговує на особливе ставлення з боку Церкви і держави. Метою цього ставлення є створення таких умов, за яких сім’ї можуть самостійно дбати про плекання любові, народження та виховання дітей, про власний розвиток, добробут.

 

Рани сімей

Нерідко сім’ї стикаються з проблемами, зумовленими первородним гріхом, власним егоїзмом і несправедливими та неналежними обставинами життя, які створює держава. Це призводить до трагічних наслідків:  насильства, зрад, розлучень, абортів, розставання сімей через нестерпні соціальні й економічні умови життя.

Нині сім’ї в Україні долають жахливі обставини війни. Щодня сім’ї стикаються із втратою рідних, каліцтвом, зґвалтуваннями, руйнуванням домівок і вимушеним вигнанням. Особливу увагу потребують родини захисників, загиблих, зниклих безвісти, полонених і ветеранів. Війна створила нову категорію сиріт, які потребують особливої церковної опіки. Ці рани треба зцілювати з особливою чуйністю і турботою.

 

Мета просімейної стратегії УГКЦ: 

всеохопна душпастирська опіка подруж і сімей вірян УГКЦ та адвокація вдосконалення законодавчих умов цілісного розвитку та безпеки сімей в Україні, у яких панує любов, повага до гідності кожної особи та людського життя.

Для досягнення цієї мети УГКЦ рухається у таких напрямках:

1. забезпечує наскрізний  супровід сімей в лоні нашої Церкви; 
2. розробляє та впроваджує програму душпастирського супроводу священничих подруж у співпраці з Патріаршою комісією УГКЦ у справах духовенства;
3. долучається до різних ініціатив зі створення сімейної державної політики в Україні, її лобіювання та адвокації
4. систематизує та оприлюднює на офіційних медіаресурсах УГКЦ актуальні стратегії, програми, матеріали з душпастирства родини;
5. розробляє (оновлює) і впроваджує програму душпастирської опіки над розлученими особами, які живуть у нових сімейних зв’язках, у світлі вчення Учительського уряду Церкви.

 

Наскрізний супровід:

Для створення міцного подружжя та гармонійної сім’ї людина потребує належного підготування, щоб сім’я стала безпечним простором життя та її особистісного зростання. Відтак вона потребує адекватного розуміння, ким є людина, яке її покликання, як чоловік та жінка взаємодоповнюють одне одного, яке місце в її житті займає подружнє, сімейне та родинне життя.

Завданням Церкви є допомогти людині зрозуміти Божий задум щодо неї самої і щодо подружнього, сімейного та родинного життя. Тому Церква дбає про навчання та підготування до подружнього життя людини – віддалене, наближене та безпосереднє.

Обов’язок здійснювати таке підготування первинно належить душпастирям, а також приготованим до такої місії мирянам та богопосвяченим особам.

Це передбачає працю на парафії в часі літургії та в позалітургійний час, проведення різних просвітницьких заходів: від реколекцій до студійних днів, і створення молитовних груп. Крім того, працю із закладами освіти, які розташовані на території парафії, з метою додаткового доступу до учнів та їхніх батьків для донесення вчення Церкви про шлюб та сім’ю.

Це означає також залучення церковних інституцій, які покликані допомагати душпастирю в осягненні мети цієї стратегії. А саме співпрацю із профільними єпархіальними комісіями і єпархіальними родинними центрами, мережа яких повинна стати головним суб’єктом інституційного впровадження просімейної стратегії УГКЦ на єпархіальному рівні.

Окрім підготування до сімейного життя на різних етапах, сім’ї потребуватимуть постійного супроводу і допомоги не лише в подоланні криз і проблем, але й задля кращого плекання святості подружнього та сімейного життя. 

РІВНІ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ

 

РІВЕНЬ ПАРОХІЇ: 

варто адаптувати відповідно до можливостей парохії

 

1. Організація при храмі постійних тематичних зустрічей про сімейні цінності і святість сім’ї (віддалене приготування до шлюбу).
2. Проведення тематичних зустрічей на сімейну тематику у школах чи інших навчальних закладах на території парохії (віддалене приготування до шлюбу).
3. Забезпечення нареченим належних передшлюбних курсів: скерування у відповідні єпархіальні центри та контроль цього процесу.
4. Душпастирські відвідини молодих подруж (зокрема у час Різдвяних і Великодних свят) (наскрізний супровід подруж та молодих сімей).
5. Організація спільних молитовних та інших заходів (тематичних реколекцій у співпраці з сімейними церковними рухами) для подруж (наскрізний супровід подруж та молодих сімей), зокрема запрошення членів мішаних подруж з метою їх залучення до активнішого церковного життя.
6. Згадування в часі Літургії річниць чи інших сімейних свят, особливо молодих подруж, а також виголошення наук про красу і цінність християнського подружжя у згаданих випадках (наскрізний супровід подруж та молодих сімей).
7. Душпастирські відвідини сімей у кризі з метою зцілення ран різного походження (наскрізний супровід подруж та молодих сімей).
8. Інформування про реколекції, прощі й інші заходи, які стосуються родинної тематики (наскрізний супровід подруж та молодих сімей), зокрема залучення до організації загальноцерковних та єпархіальних паломництв родин до визначних духовних центрів УГКЦ (обрати два-три центри).
9. Впровадження родинної катехизації, включаючи катехизацію батьків і хресних батьків (звернути увагу на теми відповідального батьківства і методів природного планування сім’ї).
10. Розвиток душпастирської опіки над розлученими особами, які живуть у нових сімейних зв’язках. 

Відповідальний: Парох або особа (сотрудник/катехит/вишколений мирянин/подружжя), яку обирає парох.

РІВЕНЬ ЄПАРХІЇ/ЕКЗАРХАТУ:

варто адаптувати відповідно до можливостей єпархії/екзархату

 

1. Створення Родинних центрів, які діють на засадах морального вчення Католицької Церкви (див. нижче опис Родинного Центру).
2. Впровадження Єпархіальної програми курсу безпосереднього приготування до Таїнства Подружжя (з обов’язковими темами: керигма про цінність християнського подружжя, богослов’я Таїнства Подружжя, психологія подружжя, біоетичні аспекти, дар плідності та відповідальне батьківство, канонічне та цивільне право), що передбачає організацію передшлюбних курсів, створення центрів переподружного приготування; Згідно постанов Синоду Єпископів КГВА – 82-ї сесії 2019 року, №1, Д.; та постанов Синоду Єпископів УГКЦ – №10, 2014 року,  №4 (ІІ, 2) ) 2025 року.
3. Формування та поширення по парохіях бази даних фахівців, які можуть надати консультацію і фаховий супровід.
4. Організація прородинних тематичних прощ, реколекцій, семінарів, тощо для залучення подруж та сімей для поглиблення свого духовного життя та розуміння покликання до подружнього і сімейного життя.
5. Проведення прородинних тематичних конференцій, фестивалів, медійних та інших заходів задля формування прородинної атмосфери в єпархії.
6. Турбота про душпастирську тематичну присутність Церкви в закладах освіти на території єпархії; промоція (поширення) сімейних цінностей у взаємодії з органами місцевого самоврядування (державної влади) та мирянськими організаціями сімейного скерування, зокрема за допомогою душпастирської присутності Церкви в закладах освіти на території єпархії.
7. Створення та всіляка підтримка єпархіальних прородинних рухів, організацій, спільнот.
8. Напрацювання пастирських відповідей на новітні виклики перед родинами (з огляду на регіональні особливості), що передбачає розвиток співпраці з громадськими організаціями сімейного скерування в Україні та на поселеннях.
9. Духовний супровід і підтримка священничих родин, зокрема розвиток підтримки дружин спочилих священнослужителів.
10. Розроблення методичних посібників для виконання програми (які би охоплюватиплан діяльності на рік).
11. Забезпечення вишколів єпархіальних координаторів, відповідальних за реалізацію програми.
12. Моніторинг навчальних програм в семінаріях з душпастирства сімей і подання пропозицій їх оновлення. 

 

Відповідальний: єпархіальна комісія у справах родини та/або структура, родинні рухи, організації, спільноти, які визначає правлячий архиєрей.

РІВЕНЬ КИЄВО-ГАЛИЦЬКОГО ВЕРХОВНОГО АРХИЄПИСКОПСТВА:

 

1. Формування бази наукової, методичної та іншої літератури на сімейну тематику.
2. Проведення всеукраїнських та регіональних наукових заходів для вивчення та поширення вчення Католицької церкви про сім’ю.
3. Організація вишколів для комісій у справах родини, родинних центрів, прородинних рухів, спільнот та інших для задіяння в реалізації цієї Стратегії.
4. Вивчення сучасних викликів, які виникають перед родинами, та пропозиція шляхів подолання. 
5. Напрацювання рекомендацій щодо тематики і методики передшлюбних курсів.
6. Підготування пропозицій щодо стратегії та конкретних кроків просімейної діяльності УГКЦ.
7. Підготування пропозицій стосовно промоції та лобіювання прородинної атмосфери в Україні (законодавче поле, соціальні політики, медійна атмосфера, тощо).
8. Координація прородинних структур в КВГА УГКЦ.
9. Розроблення програми супроводу священничих родин у співпраці з Комісією у справах духовенства.
10. Розроблення плану поширення вчення Католицької Церкви про родину через сучасні засоби комунікації.

 

Відповідальний: Комісія УГКЦ у справах родини та мирян, та/або структура, яку визначає Глава УГКЦ.

РІВЕНЬ ГЛАВИ ТА СИНОДУ ЄПИСКОПІВ УГКЦ (ПАТРІАРШИЙ РІВЕНЬ):

 

1. Формування бази наукової, методичної та іншої літератури на сімейну тематику, а також освітніх матеріалів іншого типу (відео та ін).
2. Підготування та оприлюднення сімейних документів різного рівня до вірян УГКЦ та людей доброї волі.
3. Ініціювання всецерковних акцій для лобіювання сімейних політик (Тиждень родини і т.п).
4. Медійна присутність УГКЦ з сімейною тематикою (створення окремого тематичного інтернет-каналу, до наповнення якого залучати представників з усіх єпархій).

 

Відповідальний: Глава та Синод Єпископів УГКЦ або структури, які визначає Глава УГКЦ.

Очікувані результати (перспектива до 2030 року):

1. Створення функціональної мережі підтримки родин, зокрема постраждалих від війни.
2. Розвиток духовного супроводу священничих родин в єпархіях.
3. Зменшення кількості розлучень/сепарацій серед вірян УГКЦ.
4. Зростання народжуваності та поширення культури всиновлення/опікунства в сім’ях.
5. Зменшення кількості дисфункційних та розбитих сімей і соціального сирітства.
6. Воцерковлення мішаних подруж та розлучених осіб, які перебувають у нових стосунках.

Примітка:  на досягнення результатів матиме вплив суспільне становище (економічний розвиток, соціальні умови, політична ситуація, війна, тощо).

Вимірювання результатів:

оскільки приготування до створення сім’ї та супровід сімей мають виховний характер, результатів варто очікувати у віддаленому часі. Проте створення організаційних механізмів і задіяння процесу приготування та супроводу, наявність мережі родинних центрів та інформаційно-методичних матеріалів, підготування фахівців з реалізації просімейної стратегії можуть мати чітко вимірювані показники успішності. Для прикладу: створення мережі прородинних центрів (вишкіл та набір фахівців, приміщення і інформаційно-методичні матеріали, формування плану відвідин шкіл).

 

Вплив УГКЦ на розвиток сімейної політики в Україні

Сімейна політика в Україні повинна мати два виміри. З одного боку відсутність чинників, які загрожують сім’ям з моральної, інформаційної, соціальної, економічної та інших точок зору, а з другого боку формують сприятливу рамкову законодавчу, соціальну, атмосферу в суспільстві для самостійного розвитку сімей. Як приклад: заборона впровадження в систему освіти України ідеологічних «просвітницьких» політик, націлених на пропаганду моделей поведінки, які розмивають природний і комплементарний поділ людей на чоловіків і жінок, та природну сім’ю. Система освіти не може і не повинна нав’язувати вивчення гендеру та ЛГБТК+. Натомість у державі повинна бути сформована сприятлива до сімей інформаційна атмосфера та просімейна соціальна політика, завдяки якій сім’ї були би впевненими в завтрашньому дні та могли народжувати стільки дітей, скільки забажають без страху економічних складнощів.

Задля результативності роботу над формуванням сімейної політики в Україні повинні здійснювати як безпосередньо сили УГКЦ, так і на рівні ВРЦіРО.

 

Вимірювання результатів:

Одним із ключових показників успішності впливу на формування сімейної політики в Україні є: 1. створення центрального органу державної влади з відповідно прописаними повноваженнями, узгодженими з УГКЦ і ВРЦіРО; 2. участь УГКЦ і ВРЦіРО у формуванні сімейного законодавства. 

Інструментарій сімейної політики УГКЦ

• Звернення Ієрархії УГКЦ до вірян на сімейні теми (душпастирські послання, відеозвернення та ін.).
• Слово душпастиря на парафії як під час Літургії, так і в позалітургійних контекстах (відвідання шкіл, створення молитовних груп, створення сімейних спільнот).
• Координування сімейних спільнот, організацій та рухів.
• Створення мережі єпархіальних родинних центрів – суб’єктів реалізації сімейної політики УГКЦ.
• Формування та розвиток сімейних цінностей у суспільстві: звернення ієрархів до всього суспільства і влади; проведення сімейних фестивалів та інших заходів; створення інформаційних просімейних матеріалів тощо.
• Координування зусиль щодо сімейної політики з ВРЦіРО.

ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ

 

І – ЕТАП  (2025-2026)

• Імплементація постанов Синоду Єпископів УГКЦ 2025 року
• Адаптація (впровадження) Стратегії на єпархіальному рівні
• Розроблення та впровадження програм для священничих родин
• Створення (впровадження готових) спеціалізованих програм для родин, постраждалих від війни
• Проведення національної конференції з сімейної політики

ІІ – ЕТАП 

• Інформування усіх парохів про початок імплементації цієї Стратегії на всіх рівнях
• Створення мережі єпархіальних родинних центрів (1 в кожній єпархії на початковому етапі)
• Формування штату родинних центрів
• Вишкіл працівників єпархіальних центрів та представників прородинних структур у єпархіях

 

ІІІ – ЕТАП 

• Формування планів душпастирських заходів відповідно до завдань «парохіального рівня»
• Формування календаря щорічних постійних єпархіальних прородинних заходів (прощі, реколекції, фестивалі тощо)

 

 IV– ЕТАП (до початку церковного календарного року)

• Душпастирське звернення до вірян з поясненням просімейної політики УГКЦ і візії прородинної політики в Україні
• Звернення Синоду і Глави УГКЦ до влади щодо необхідності формування прородинної політики і відповідального державного органу, особливо з огляду на необхідність післявоєнної відбудови України
• Формування календаря всеукраїнських прородинних заходів (скоординовано на рівні ВРЦіРО)

 

V – ЕТАП 

• Повноцінне функціонування Стратегії до її перегляду Синодом КВГА УГКЦ
• Моніторинг впровадження Стратегії по єпархіях (кожного року, починаючи з 1 листопада)

Додаток 1

РОДИННИЙ ЦЕНТР

 

ВІЗІЯ:

• взірцевий (єпархіальний) центр, який займається координацією з втілення сімейної політики УГКЦ на єпархіальному рівні
• є частиною загальноцерковної мережі центрів, які діють на основі положення та етичного кодексу
• координацію мережі здійснює Комісія УГКЦ у справах родини і мирян
• засновник: правлячий єпархіальний єпископ

 

МІСІЯ: 

• бути ресурсним навчальним та координаційним центром
• формувати пропозиції до сімейної політики УГКЦ
• здійснювати моніторинг щодо становища сім‘ї в Україні
• формування сімейної політики в церковному середовищі
• просвіта

 

ФУНКЦІЇ РОДИННОГО ЦЕНТРУ:

 

Напрямки  діяльності	Заходи
Адміністрування та координація	центрів передподружнього приготування співпраця з іншими комісіями налагодження співпраці з державними органами співпраця з сімейними рухами, організаціями, спільнотами формування баз даних: ресурсних, навчальних центрів, фахової літератури, фахівців, прородинних організацій державного та недержавного сектору сприяння у вишколі та сертифікації спеціалістів співпраця з РАЦС
Приготування до шлюбу	віддалене, близьке та безпосереднє приготування:  організація лекцій для  шкільної молоді реколекції та інші заходи для молоді, які ще не готуються до шлюбу курси для наречених перед шлюбом  вікенди для наречених (додатково)  співпраця з Комісією освіти та виховання (шкільний капелан, вишколи лідерів які працюють в школах)
Супровід подруж	різноманітні пропозиції курсів: МРП  готуємось народжувати  побудова гармонійних стосунків  фінансова грамотність (сімейний бюджет)  “Радість інтимного життя”  виховання дітей і т. п. підтримка (зустрічі) жінок у декреті  праця з чоловіками  спеціалізована підтримка родин, постраждалих від війни підтримка священничих родин співпраця та підтримка прородинних рухів та спільнот
Консультування	первинне консультування  щодо кризових ситуації:  проблеми у вихованні дітей та підлітків  втрата дитини  безпліддя  насильство в сім’ї і т.п. узалежнення  скерування до профільних спеціалістів
Терапія	залежно від угод з відповідними фахівцями
Пасторальна діяльність	організація тематичних сімейних паломництв в єпархії організація масових заходів єпархіального рівня за участі різних сімейних церковних рухів координація тематичної родинної катехизації, різних масових сімейних заходів єпархіального рівня з метою пропагування сімейних цінностей

ОРГАНІЗАЦІЯ  ДІЯЛЬНОСТІ:

1. Режим праці

з понеділка по п’ятницю та субота пів дня

1. Необхідні приміщення та обладнання: 

• дві кімнати (офіс та кімната для консультацій) 
• меблі, оргтехніка, інформаційні та методичні ресурси тощо.

 

1. Працівники: 

• адміністратор центру 
• залучені фахівці (за потреби): священник, психолог, консультант з МРП, медик, юрист, сімейний консультант та ін.

 

1. Функціональні обов’язки працівників (детальніше в положенні)

• керування центром
• співпраця з Комісією УГКЦ у справах родини і мирян
• поширення інформації про діяльність
• співпраця єпархіальними управліннями і структурами
• співпраця з органами державної влади та місцевого самоврядування
• пропозиції щодо фінансування центру
• керуватися постановами 82 сесії Синоду Єпископів КГВА УГКЦ (від 25 травня 2019 р. Б.) та постановами Синоду Єпископів УГКЦ  (від 12 липня 2025 р. Б.)  та іншими документами Католицької Церкви про шлюб та сім‘ю.

Постанови

 

ФІНАНСОВА МОДЕЛЬ

1. Надходження

• одноразові благодійні пожертви на діяльність Центру
• оплата за послуги Центру (важливо записати таку можливість в статуті)
• ґрантові кошти
• продаж літератури
• кошти органів місцевого самоврядування та ОДА (соціальне замовлення, громадський бюджет, ін.)
• постійна підтримка патронатів Центру
• фандрейзинг

1. Видатки

а) капітальні (одноразові) детальніше в Додатку №3

 облаштування консультаційної кімнати відповідно до стандартів

• комп’ютер
• проєктор
• принтер
• кондиціонер
• моб. телефон службовий 
• роутер
• фліпчарт
• меблі (стіл, шафа, крісла, фотелі, диван і т.п.)
• чайник, кавоварка та ін.

б) операційні:

• зарплата штатних працівників та гонорари залучених спеціалістів
• комунальні послуги
• канцтовари

 

ОРГАНІЗАЦІЙНА СПРОМОЖНІСТЬ: 

Для забезпечення тяглості розвитку, спроможності реагувати на зовнішні ризики та підсилення впливу діяльності Сімейні консультаційні центри від початку своєї діяльності мають дбати про власну організаційну спроможність.

1. Програми та проєкти Центру

Постійний моніторинг актуальних викликів та відповідність діяльності Центрів до цих викликів. Для цього кожна програма та проєкт Центру мають мати систему моніторингу й оцінки.

Центр стає платформою для пошуку нових моделей підтримки та супроводу сімей, їх апробації та мультиплікування. Програми, що мають дієві методології, варто поширювати та передавати на втілення на деканальні чи парафіяльні рівні. 

2. Лідерство та команда

Стиль лідерства, внутрішня культура взаємодії та спілкування має важливий вплив на розвиток організації. Команда Центру домовляється про тип організаційної  структури. Є лінійні, коли вибудовується управлінська вертикаль, повноваження та відповідальності на кожній ланці різні. Є мережеві організаційні структури, що передбачають спільну відповідальність та рівні повноваження. Важливо, щоб усі члени команди розуміли, який стиль лідерства та організаційної взаємодії є в Центрі.

Злагоджена прозора комунікація між членами команди є запорукою ефективної роботи Центру, стійкості в змінному середовищі, гнучкості в моменти непередбачуваних викликів. Такі стосунки плекаються через спільну молитву, реколекції, командотворчі активності, спільні святкування.

3. Зовнішні комунікації та маркетинг

Центри формують тактику комунікації з зовнішнім середовищем для поширення цінностей Центру; християнського розуміння покликання сім’ї та її місця в лоні Церкви; поширення думки Церкви щодо різних питань навколо інституту сім’ї, що постають в сучасному світі.

Зовнішні комунікації є одним із механізмів залучення фахівців та волонтерів до діяльності Центру й інструментом пошуку фінансів.

4. Розвиток партнерств

Центри формують партнерство з іншими організаціями в єпархії: єпархіальна курія, школи, виші, соціальні служби, органи місцевого самоврядування та державної влади.

5. Адміністративна система та врядування

Правлячий єпископ спільно із Комісією родини і мирян розробляє систему врядування єпархіального Центру.

Для належного врядування формується місія та цінності Центру, візія розвитку та стратегічні пріоритети на визначений проміжок часу. Працівники центру періодично здійснюють аналіз стратегії, викликів та ризиків. 

Адміністративна система Центру – це набір правил, що регулюють внутрішню діяльність команди. 

 

УМОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЦЕНТРУ

 

1. Створення бази даних всіх подруж (тих, які вінчають, і тих які є на парафії, і виокремити кризові сім’ї).
2. Наявність методичних рекомендацій для священників. парохів, сімейний духівників щодо супроводу сімей, зокрема вітання з річницею шлюбу, інформація про прощі, реколекції.
3. Постійна формація (функціонування мережі, підвищення кваліфікації, комунікація між центрами і т. п.).
4. Ресурсна база даних:

• перелік центрів, які проводять навчання (метод розпізнавання плідності, вишкіл фахівців/лекторів для навчання)
• консультантів та різнопрофільних спеціалістів
• юристів, адвокатів 
• інформаційні матеріали для різних категорій
• довідкова інформація про спільноти, тренінги, центри
• актуальні питання-відповіді 

1. Сертифікація фахівців, які працюють з молодятами, нареченими (розробити критерії сертифікації – завдання комісії родини. Також є– сертифікатна програма ІРПЖ УКУ).

 

ЦІЛЬОВА АУДИТОРІЯ ЦЕНТРУ

 

1. Учні та молодь різних вікових категорій (для віддаленого приготування до шлюбу; співпраця зі школами, спільнотами та парохіями).
2. Батьки (порадництво щодо виховання та пропозиції різних курсів).
3. Наречені, які готуються до прийняття святої Тайни Подружжя.
4. Подружжя різного віку, включно зі священничими.
5. Подружжя у кризі, а також розлучені особи, які живуть у нових сімейних зв’язках, сім’ї ВПО.
6. Особи в кризі, які мають потребу в консультації. 
7. Родини військових, ветеранів, полонених, полеглих героїв.

 

СХЕМА КООРДИНАЦІЇ

КОМІСІЯ УГКЦ у справах родини і мирян  

(функція – СТРАТЕГІЯ / РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР / БАЗА + координація, вишкіл та сертифікація працівників центрів )

                     ⇅

  РОДИННИЙ ЦЕНТР – 

(формування ресурсної бази, координація на рівні єпархії) – 

                   ⇙                                             ⇅                                            ⇘

            ДЕКАНАЛЬНИЙ                  / ПАРАФІЯЛЬНИЙ       / міжпарафіяльний  (виконавчий)

Додаток 2

 

ЕТИЧНИЙ КОДЕКС

 

ЄПАРХІАЛЬНОГО РОДИННОГО ЦЕНТРУ (Центр)

Основні принципи:

 

Повага до особистості 

Кожна особа є цінною. Ми поважаємо гідність тих, кому надаємо допомогу.

 

Ідентичність

У своїй повсякденній праці ми керуємося християнськими морально-етичними принципами, Соціальною Доктриною Католицької Церкви та вчення про шлюб і сім’ю. Працівники та фахівці, до яких скеровують клієнтів, не використовують методів роботи, що суперечать морально-етичному вченню Католицької Церкви (див. додаток).

Професійність

Ми розуміємо, що специфіка кожного Центру буде індивідуальною, залежно від локальних можливостей. Проте всі працівники Центру мають мати відповідну до декларованих компетенцій освіту (диплом, сертифікати).

Працівники Центру несуть відповідальність за побудову професійних стосунків з клієнтами, а також іншими залученими особами. Працівники дотримуються відповідних професійних меж в процесі взаємодії з клієнтом та після завершення професійних стосунків. Працівники розподіляють відповідальність за вирішення проблем клієнта між самим працівником Центру, клієнтом та іншими залученими особами (фахівцями, до кого скерували).

 

Дотримання конфіденційності

Фахівці зберігають конфіденційність отриманих даних, що виключає можливість розголошення будь-яких відомостей про клієнтів, за винятком тих випадків, коли це робиться в установленому законом порядку. 

Без письмової згоди клієнта не поширюємо інформації про його/її життєву ситуацію. 

 

Захищеність і безпека 

Фахівці Центру дбають про свою безпеку і не вчиняють дії, які ставлять під ризик безпеку клієнта (клієнтів у стані алкогольного/наркотичного сп’яніння не приймають; при вибухах гніву клієнта – зустріч припиняють до зміни ситуації).

Працівники та консультанти Центру самостійно НЕ відвідують родин. Індивідуальні консультації надають лише в межах Центру, оскільки це  може нести посилену загрозу для їхньої безпеки (пізніші звинувачення від незадоволеного клієнта). 

У випадку складних справ проводять інтервізійні зустрічі з колегами.

 

Практика фахового скерування

Якщо потреби клієнта виходять за рамки компетенції консультанта, останній зобов’язаний скерувати до фахівця відповідної галузі. 

Важливо, щоб такі фахівці дотримувались християнських цінностей. 

Для ефективної допомоги клієнту надають інформацію про наявні ресурси в громаді.

 

 

Практика призупинення надання послуг

Працівники Центру мають право припинити надання професійних послуг, коли клієнт не дотримуються встановлених правил.

Фахівці Центру поважають право та бажання клієнтів щодо призупинення отримання послуг та/або залучення іншого фахівця.

Якщо прийняли рішення призупинити послуги, працівники ініціюють процес обговорення ситуації, аргументують рішення.

Ведення професійних записів

Працівники Центру ведуть реєстр клієнтів та професійні записи про історію клієнта та історію надання йому послуг відповідно до передбачених компетенціями вимог.

Працівники Центру інформують клієнта про ведення професійних записів (яка саме інформація документується та з якою метою).

Персональні дані про клієнта фіксуються лише за згодою клієнта, що забезпечує захист персональних даних про клієнта та його близьке оточення.

 

Неприпустимість використання службового становища в особистих чи професійних цілях

Працівники Центру не використовують професійні стосунки задля досягнення своїх особистих інтересів будь-якого типу, власної вигоди, отримання прибутку або винагороди (не стосується передбаченої та узгодженої винагороди за консультацію). 

 

Дотримання Етичного Кодексу

Працівники Центрів ознайомлені з положеннями Етичного Кодексу та дотримуються його в процесі виконання своїх професійних обов’язків та щоденної практики. 

У разі недотримання працівником Етичного Кодексу, Центр припиняє співпрацю з ним.

 

Усіх працівників під час прийому на роботу інформують про ідентичність та місію Центру, а також про обов’язок дотримуватися Етичного Кодексу.

 

Морально-етичні аспекти / принципи

 

Церква стоїть на позиції захисту життя від моменту зачаття до природної смерті. 

Кожне життя є унікальним. Кожна особа має гідність та є цінною з огляду на Відкупительну жертву Ісуса Христа.

Працівники Центру повинні бути обізнаними, приймати та використовувати морально допустимі методи роботи, згідно з вченням Католицької Церкви про шлюб та сім’ю. 

 

На відміну від суто психологічного консультування, у родинному порадництві присутня моральна оцінка вчинку / поведінки особи, тобто йдеться про належну моральну оцінку вчинкам, але не про \осуд особи.

    

Працівник не має переконувати чи робити за людину вибір. Але водночас не може стояти осторонь морально сумнівних виборів та зобов’язаний висловити позицію Церкви з цього приводу і вказати на наслідки такого вибору (не мовчати на гріх). Також працівник має підтримати клієнта у пошуку та виборі добра (показуючи, що особа не є самотньою, а приналежною до спільноти Церкви).  

       Морально не прийнятні:

– аборти й абортивні засоби (у тому числі спіраль, таблетка наступного дня)

– дошлюбний секс

– порнографія

– «громадянські сім’ї» (без шлюбу)

– розлучення (окрім випадків сепарації, якщо є насилля, що становить загрозу)  

– контрацепція (перерваний статевий акт, презервативи, гормональні засоби)  

– мастурбація (питання про петтинг у одружених) 

– анальний секс

– оральний секс (як відокремлений повноцінний акт)

– штучне запліднення in-vitro 

– евтаназія 

– ЛГБТ-зв’язки

 

       Неприйнятні методи роботи/терапії:

– системні розстановки за Гелінгером 

– НЛП 

– використання гіпнозу  

– езотерика 

– фен-шуй 

– рейкі 

– метод Сільви 

– екстрасенсорика 

– аюрведа 

– йога та інші східні практики як філософія (не як гімнастика)

 

Заохочуємо, формуємо та підтримуємо:

Цінність дару та гідність людського життя, цінність чистоти, Таїнства Шлюбу, подружній діалог, відкритість на життя (відповідальність за зачате життя), методи розпізнавання плідності (МРП), взаємопідтримку у доброму, силу пробачення, силу спільної молитви та релігійних практик, здоровий спосіб життя, усвідомлення та аналіз власних вчинків, самодисципліну та відповідальність за свої рішення і вчинки.