Три уроки близькості

Близькість – це те, до чого ми прагнемо в стосунках, що боїмося втратити, що переживаємо як цінність або навіть удачу. Ми знаємо, що близькість легко зруйнувати, і тим не менше робимо помилки, які ставлять стосунки під удар. Чому нас може навчити досвід пар, яким по-справжньому добре разом?

Далеко не всіх наших друзів і родичів ми можемо назвати близькими людьми – тільки тих, хто нам дуже дорогий, спілкування з якими викликає у нас сильні і переважно позитивні емоції. Ми прагнемо знайти близькість у стосунках, але вона, на жаль, часто не виникає або втрачається з роками.

Хтось скаржиться, що “побут заїв” або рутина вбила стосунки, хтось звинувачує у всьому партнера – або самого себе за допомогою горезвісного “справа не в тобі, справа в мені”. Хтось згадує про те, що “любов живе три роки”. Або, буває, зустрічаєшся зі старим другом після довгої розлуки – і виявляєш, що розмовляти вже нема про що, щось безповоротно пішло зі стосунків.

Рідко можна побачити двох літніх людей, які йдуть разом і ти відчуваєш – вони ніжно і трепетно ​​ставляться один до одного.Частіше буває інакше: почуття поступово вицвітають і вимиваються з душі, залишаючи тільки звичку, втому або самотність.

Як щасливим людям вдається зберігати не просто стосунки, а й близькість? Як взагалі створюється близькість у відносинах? Адже на початку знайомства її не було, вона народжується поступово, з досвіду спілкування. Чого навчають довгі близькі стосунки?

Для початку вони вчать тому, що таке близькість. Близькість – це можливість глибокої емоційної включеності в стосунки при збереженні власного “Я”: контакту зі своїми потребами, емоціями, думками – і свободи їх вираження у стосунках.

Урок перший. Дистанція може бути різною
Близькість розташована між двома крайніми полюсами – злиття і відчуження. У злитті у мене можуть бути хвилюючі переживання тепла і безпеки, але я втрачаю контакт зі своїми почуттями, тому що “я – це ти, ти – це я”.

В ім’я цієї ілюзії повної єдності, в жертву приноситься все, що може її порушити, – наші потреби або емоції, які йдуть врозріз з потребами і емоціями партнера. Кінцевим підсумком злиття є нудьга і втрата свободи.

Відчуження, інший полюс, – це збереження відчуття свободи свого “Я”, але … при відсутності глибоких емоційних відносин з іншою людиною. Ми підтримуємо поверхневі контакти, а якщо виникає ризик сильно зануритися в почуття – втікаємо або відштовхуємо партнера, тому що боїмося втратити свободу. Ми не вміємо зберегти її, коли психологічна дистанція зменшується.

Близькість – це свого роду танець між двома полюсами, здатність регулювати дистанцію.

Буває, що хочеться притиснутися один до одного і забути про те, що ми різні. Або довго-довго йти, взявшись за руки.

Але буває і так, що хочеш бути один, наодинці з собою, і тоді відпускаєш руку і на якийсь час віддаляєшся. Визнання цієї пульсації, цієї зміни дистанції, – важлива умова близьких відносин.

Це нормально і природно – іноді усамітнюватися і віддалятися, мати свої інтереси, ніяк не пов’язані з життям партнера. Близькість втрачається, якщо прагнеш абсолютно все розділяти з іншим, або ж не розділяти абсолютно нічого.

Урок другий. У нас немає права вимагати, щоб інший змінився
Ще один важливий урок близькості – відмова від спроб змінити партнера. Ми можемо тільки просити про щось, але ніяк не вимагати, щоб друг або кохана людина став іншим. Відмову підлаштовуватися, змінюватися заради партнера той може сприйняти як неповагу або відкидання – але неповагою є якраз вимога “стань іншим, стань кращим, стань як я”.

Цей урок дається нам важко з однієї причини: поки ми не в змозі прийняти самих себе, таких далеких від ідеалу, безглуздих, нераціональних (список можна продовжувати до нескінченності), – ми не зможемо прийняти іншого. Будь-яка війна з іншим – це відображення внутрішньої війни з самим собою в ім’я кращої версії себе.

Урок третій. Чужі почуття завжди цінні
Ще близькість вчить визнавати цінність будь-яких переживань і почуттів партнера, навіть якщо ти їх не поділяєш. “Не переживай через дрібниці”, “це дурниця”, “чого ти істериш”, “треба бути спокійним” і так далі – ми всі чули чимало слів, що знецінюють почуття. Але якщо близька людина переживає – значить, для неї це не дрібниця. Спроба заперечувати її почуття – вірний крок в сторону розпаду відносин.

Чоловіки частіше бояться сильних негативних емоцій. Їм здається, що такі емоції ведуть до зникнення прихильності. Але прихильність – це якраз впевненість в тому, що наші слова, дії, емоції можуть не сподобатися партнеру, але при цьому не стануть загрозою для відносин.

Головне питання прихильності: ти зі мною?
Навіть коли ти злишся на мене – ти все ще зі мною? Ти витримаєш мій гнів, мій сором, моє горе, мою тугу – або мою радість? Будеш поруч чи втечеш – в комп’ютер, в роботу, в алкоголь, в дітей, до друзів, до коханих?

Якщо ми близькі, то що б не відбувалося між нами, нам вистачить мужності дивитися один на одного і говорити про те, що насправді відбувається в наших відносинах. Так, ми можемо злитися один на одного – але не принижувати один одного. Тому що ми залишаємося поруч, разом.

Що для цього потрібно? Згодом стає зрозуміло, що умова близькості з іншою людиною – це теплі, близькі стосунки з самим собою. Наші стосунки з іншими – відображення того, що відбувається всередині нас самих.

Джерело:http://Духовно-психологічна порадня https://www.facebook.com/groups/lvivadvisory/permalink/2072468696330159/