Дописи в категорії: Душпастирям

«Учителю, котра найбільша заповідь у законі?» (Мт. 22,36) (Роздуми над недільним Євангелієм)

Дуже мало віруючих  людей за своє життя прочитали Святе Письмо. Особливого подвигу вимагає читання Старого Заповіту. І ось, коли ми прочитали Святе Письмо, деякі уривки нам запам’ятались, а деякі читаємо немов би по новому. І думаємо, невже я це колись читав? Читати Далі >>

Розважання над недільним Євангелієм.

Сьогоднішнє Євангеліє відкриває нам і не видимий зміст того, що ми з вами переживаємо. Коли як не в ці осінні дні, коли довкола так багато весільних процесій нам читати цю чудову притчу.  Кожен із нас колись та потрапляв на весілля до своїх близьких родичів, і щоразу ми відчували подвійне почуття. Найперше – почуття обов’язку, яке вимагало від нас бути гарно вдягненими, усміхненими, мати подарунок, гідний молодих. Але водночас ми йшли із радістю від того, що побачимо людей, яких, любимо,  побудемо серед своїх, що разом з усіма відзначатимемо найщасливіший день у житті молодої родини.  В нашому народі був  звичай святкувати весілля після спільної праці,  осінню земля давала свої плоди, а коли є плоди спільної праці, то і легше іти по житті.

Подружжя також створене для того, щоб давати гідні плоди свого життя. Люди після праці(урожаю) мали можливість легше справити весілля, гостина була центром спілкування, Бог нас запрошує як в іншому місці сказано: «Якщо хто хоче, йти за мною». Він завжди дає можливість вибирати на яку гостину йти… Читати Далі >>

Блаженніший Святослав про родину та шлюб!

Сім’я та її духовні основи. Родинні цінності, які не мають ціни. Як церква може допомогти зміцнити сім’ю, а в окремих випадках – навіть врятувати? Що таке церковний шлюб і що він може дати подружжю?

13 речей, яких не говорили мені прийомні батьки (і які могли б змінити моє життя)

Ох, скільки мук б я уникла, якби мені сказали про це тоді!

Як і інші прийомні діти, я точно знала: по суті своїй я якась не така. Навіть якщо ми дізнаємося про наш “нерідній” статус зовсім маленькими, це не допомагає загладити відмінність – тому що ми самі не можемо його описати.

Ми не розуміємо, що це значить – “бути прийомним”. Ця незагойна рана залишається всередині і ниє, змушує нас підозрювати, що це ми якісь неправильні.

Ми розуміємо лише те, що “картинка не складається”. Ми начебто і частина родини, але в той же час відчуваємо, що чужі, і дивимося з боку.

Знаєте, як буває: заглядаєш у вікно – і раптом хтось лякає тебе, раптово з’явившись по іншу сторону скла? Ось це відчуття чимось схоже. Товсте скло як непереборна стіна. Помічаєш відблиски на склі і раптом розумієш – звідти на тебе дивиться твоє власне відображення. Читати Далі >>

«Я виноградина, ви – гілки. Хто перебуває в мені, а я в ньому, – той плід приносить щедро…» Йо, 15,5

Через кожне Євангелія, які ми чуємо на кожній Службі Божій Ісус промовляє до нас  своїм словом у вигляді розповідей або притч. Сьогодні, притчею про виноградник, Христос повчає нас – дає великі роздуми про людське життя. Адже усі ми живемо у Винограднику, який сотворив Господь, і маємо покликання від Бога бути найманими робітниками у ньому. Притча показує нам стосунки Бога з людиною, і людини з Богом, представляє таємницю спасіння – отже є актуальною в будь-якому часі. І хто як працює у цьому винограднику, який є нашим тимчасовим місцем перебування, – той таку нагороду отримає від Отця Небесного. Читати Далі >>