Browse Author: Катерина

Що робити, коли батьки не дали нам доброго прикладу подружжя?

Трапляється так, що подружжя наших батьків не таке, яким би ми його собі уявляли. Де тоді можемо шукати взірця?

Скільки ви знаєте добрих подружжів?

Озирніться довкола і подумайте, скільки ви знаєте подружжів, які вважаєте добрими? Хто для вас є прикладом? Може бути так, що подружжя ваших батьків цілком знеохотило вас до побудови глибоких стосунків. Може бути так, що коли ви були ще малі, ваші батьки розлучилися. Читати Далі >>

Три уроки близькості

Близькість – це те, до чого ми прагнемо в стосунках, що боїмося втратити, що переживаємо як цінність або навіть удачу. Ми знаємо, що близькість легко зруйнувати, і тим не менше робимо помилки, які ставлять стосунки під удар. Чому нас може навчити досвід пар, яким по-справжньому добре разом?

Далеко не всіх наших друзів і родичів ми можемо назвати близькими людьми – тільки тих, хто нам дуже дорогий, спілкування з якими викликає у нас сильні і переважно позитивні емоції. Ми прагнемо знайти близькість у стосунках, але вона, на жаль, часто не виникає або втрачається з роками.

Хтось скаржиться, що “побут заїв” або рутина вбила стосунки, хтось звинувачує у всьому партнера – або самого себе за допомогою горезвісного “справа не в тобі, справа в мені”. Хтось згадує про те, що “любов живе три роки”. Або, буває, зустрічаєшся зі старим другом після довгої розлуки – і виявляєш, що розмовляти вже нема про що, щось безповоротно пішло зі стосунків. Читати Далі >>

Три кроки до того, щоб отримувати задоволення від своєї роботи

Якщо задоволення від роботи для вас залежить від начальника, який може вас підвищити, або від колеги, який мав би змінити свою поведінку, то ви стаєте рабом, а не вільним.

Багато хто боїться думати про зміну робочого місця. Вони стверджують, що сьогоднішній ринок складний, і потрібно насолоджуватися тим, що маєш. Проблема, однак, полягає в тому, що ці люди часто взагалі не вміють радіти, а скаржаться… Їхні постійні нарікання обтяжують інших і призводять до того, що ті також починають нарікати. Саме так ми створюємо клімат підрізання крил і песимізму. А чи багато треба змінити, щоби не було так погано? Чи завжди потрібно змінити свого роботодавця, аби виходити з роботи задоволеним і щасливим?   Читати Далі >>

Залиште дітей у спокої і займіться власним життям

Уже близько років 10 я спостерігаю, як батьки беруть на себе занадто багато відповідальності, яка повинна б належати їх дітям. Це мода така чи що …. Робити з дітьми уроки мало не до 9 класу, збирати за дітей портфель, дізнаватися за них домашнє завдання у однокласників, тягати дітей по всяких гуртках мало не з 6 місяців, а в шкільні роки займати гуртками весь тиждень так, що у дітей не залишається часу для дитинства. Дуже багато рішень і виборів батьки роблять замість дітей. І під слушним приводом намагаються контролювати всі їхні справи. Читати Далі >>

«Один факт подружньої зради ще не робить шлюб недійсним»

Усе про визнання церковного шлюбу недійсним — в інтерв’ю з Олегом Кравчуком, авдитором та захисником подружнього вузла Трибуналу Львівської митрополії УГКЦ

«Трибунал не дає розлучень!», — великими літерами надруковано на аркуші паперу, прикріпленому на дверях у приймальні Трибуналу Львівської митрополії Української греко-католицької церкви. Олег Кравчук, проводячи міні-екскурсію по приміщенню трибуналу, розповідає, що йому часто доводиться пояснювати відвідувачам, що в церковному суді нікого не «розводять», тут лише можна почати процес визнання недійсності подружжя, або, іншими словами, уневажнення церковного шлюбу.

Сам трибунал знаходиться на території архітектурного комплексу собору святого Юра у Львові. Олег Кравчук працює в ньому вже майже 11 років. Починав нотарем, а після отримання ліцензіату з канонічного права в Папському східному інституті в Римі обійняв відразу дві посади — авдитора та захисника подружнього вузла. Як авдитор проводить у трибуналі дізнання та слухання, а як захисник подружнього вузла до останнього бореться за збереження шлюбу, освяченого Церквою. Читати Далі >>

Реквізити добрих батьків

Вони поважають дітей. У дітях слід визнавати особистість. Вони нас будуть більше поважати, якщо ми покажемо, що ми вміємо приймати також і ті їхні сторони, які нам не подобаються.

Вони поважають самих себе. Батьки, які жертвують собою і не прислухаються до власних бажань, привчають своїх дітей не відчувати меж, і спонукають їх бути егоцентричними.

Вони виявляють почуття. Вияви почуттів (усмішки, обійми, ніжність) є корисними для того, щоб запевнити дитину про власне місце в сім’ї, а також у світі). Читати Далі >>