Дописи в категорії: Мій друг – наставник

“В один голос. З однією метою” – відбулась зустріч за круглим столом

“В один голос. З однією метою.” Під такою назвою відбувся круглий стіл м. Дрогобичі в душпастирстві Комісії у справах родини Самбірсько Дрогобицька Єпархія. Спільно з владикою Григорієм Комарем та головами комісій, зокрема Василем Нестером, та представниками районних ЦСССДМ обговорювали шляхи спільної праці для дітей-сиріт з закладів, а саме – Наставництва Комісії УГКЦ у справах родини.
Також запрошуємо всіх об’єднатися цієї неділі в молитві за дітей-сиріт.

12 листопада – всеукраїнський день молитви за сиріт.

 Повідомила: Марія Саквук, керівник проекту “Мій друг наставник”

12 листопада – Всеукраїнський День молитви за сиріт. Сім способів допомогти дитині-сироті

В один день. В один голос. З однією метою. У другу неділю, а саме 12 листопада українці моляться про люблячу сім’ю для кожної дитини-сироти! Важливо, щоб кожна дитина-сирота потрапила в сім’ю! Важливо, щоб кожна відчувала себе люблячою та цінною! Важливо, щоб мрії кожної здійснились!

Запрошуємо небайдужих людей помолитися у своїх церквах за всіх українських дітей-сиріт, а особливо за тих, які так потребують люблячих батьків.

У системі інтернатних закладів наразі виховується більше 100 000 дітей. Але лише близько 10% з них є сиротами, решта – 90% – діти з кризових сімей, батьки яких втратили свій батьківський потенціал та не здатні надати дитині ані належного догляду, ані піклування. Маючи батьків, ці діти вимушені жити поза сімейним оточенням і, фактично, є сиротами.
Пропонуємо кожній церкві, кожній християнській громаді бути максимально активною у служінні всім дітям які знаходяться в сиротинцях.
Впевнені, що відокремлення дитини від сім’ї суперечить Біблії, суперечить закону та здоровому глузду.

                                           Сім способів допомогти дитині-сироті: Читати Далі >>

«В УГКЦ заохочують парафії брати під опіку хоча б одну дитину-сироту»: Десять тез про служіння Церкви для дітей-сиріт

Священик Роман Прокопець, голова Центру опіки сиріт Львівської архиєпархії, був гостем програми «Відкрита Церква. Діалоги» 19 жовтня 2017 року. У прямому ефірі отець розповів, як Церква опікується сиротами і допомагає дітям, які опинилися у складних життєвих обставинах.

1. Церква може дати дітям-сиротам насамперед духовну складову – “компенсувати” справу передавання віри, що мали б робити батьки та родичі.

2. У Центрі опіки сиріт ми намагаємося виховувати дітей самостійними. Наша мета ‒ навчити їх долати труднощі, а не виконувати замість них певну роботу.

3. В УГКЦ реалізується проект “Одна церква ‒ одна дитина ‒ одна родина”. Мета проекту ‒ заохочувати церковні спільноти, парафії брати під опіку хоча б одну дитину-сироту, яка проживає на їх території. У такий спосіб можна допомогти потребуючим. Читати Далі >>

Усиновлення – це запрошення для Вас відкрити своє серце для більшої любові.

♦Усиновлення♦

всеукраїнське свято, яке співпадає зі християнським святом Віри, Надії, Любові. В Україні це свято має чуть більше 10 років. Вперше вийшла постанова президента про святкування дня національного усиновлення в Україні 2008 року. Основним завданням цього свята є привернути увагу людей до проблеми сирітства в Україні. Але сама ідея усиновлення та прийняття родинами до себе дітей потребуючих в українському суспільстві була відома  з часів княжої доби.

В традиції нашого народу свято Віри, Надії, Любові та матері їх Софії є особливим. Ці імена є досить поширеними та й значення цих імен є глибоке за змістом. В переплетіння цих імен-цінностей є сама суть людського життя. Це прагнення до мудрості, це життя у вірі та надії на добро. А основа всього любов.

Коли ми говоримо про сиріт, то перед нами відкривається інша картина, зовсім протилежна. Це зрада напротивагу любові, яка підриває основи дитячої віри та надії на те, що в їхньому житті бути інакше, краще, що вони можуть бути любленими і потрібними. Читати Далі >>

“Проговорювання ситуації в колі колег-наставників дає свої результати”

Марія Саквук: “Проговорювання ситуації в колі колег-наставників дає свої результати”

– Ця дівчинка і “відкрила” для нас двері інтернату, де вихователі, котрі відповідально піклуючись про нечисленних вихованців, не бачили сенсу в тому, щоб у дітей стали з’являтися індивідуальні наставники, тобто один старший друг, який супроводжує тільки одну дитину, – згадує координатор проекту “Мій друг-наставник” Комісії у справах родини Української Греко-католицької Церкви Марія Саквук, ділячись з порталом”Сирітству – ні”! досвідом просування проекту наставництва в інтернати. – В цій християнській установі вихователі, і справді, працювали з ентузіазмом, приділяючи багато уваги нечисленним вихованцям. Крім того, інтернат відвідували волонтери, які також займалися з дітьми. І директор, вислухавши наші пропозиції, поставила зустрічне питання: “А чи у усіх дітей одночасно з’являться наставники”? Мовляв, якщо нашим дітям приносять подарунки, то відразу всім і однакові. Читати Далі >>